Як упоратися з неуважністю під час молитви?

У багатьох це не виходить. Навіть святий Іоанн Кронштадтський у своїх щоденниках описує, як його під час молитви відволікали сторонні думки. Він каже: «Я звершую Божественну літургію, а в найсвятіший момент уявляю собі чаювання та пиріг. А це був полум’яний служитель Літургії, який творив чудеса. Тобто немає нічого дивного в тому, що ми, звичайні люди, відчуваємо неуважність під час молитви, відволікаємося від тексту, що нас відвідують якісь сторонні думки.

Молитва – насамперед, творчий процес. Вона подібна до спілкування з людиною. Ви розмовляєте, але рано чи пізно відволікаєтеся. Людина вам щось каже, а ви раптом задумалися про своє. Думаю, що у кожного таке буває. Так і у спілкуванні з Богом. Ми не завжди можемо концентруватися. Іноді ми приходимо до Бога з розпатланими почуттями, роздертими думками. Устами вимовляємо одне, а серце в нас десь в іншому місці, розум блукає на стороні.

Є способи боротьби з цим. Один із способів – не концентрувати молитву в голові, а намагатися, щоб молитва звершувалась у серці. Ще один спосіб — частіше вдаватися до коротких молитов, — наприклад, до Іісусової молитви. Якщо людина отримує навички такої постійної, але короткої молитви, вона потім легше зосереджується і читає довгі молитви.

Митрополит Іларіон

 

Добавить комментарий