Навчитися бути вдячним

Пам’ятаю, коли я був ще юнаком, один досвідчений священник сказав мені слова, які я запам’ятав, напевно, на все життя: «Якщо ти не навчишся бути вдячним, то ризикуєш все життя прожити в придуманому, несправжньому світі».

Виявляється, невдячне серце позбавляє людину чутливості до того, що вона отримує, і, навпаки, загострює відчуття втрати (нехай і незначної), коли така трапляється. Людина сама себе поміщає у світ ілюзій. Облагодатствована з усіх боків, але не навчена оцінювати благодіяння, людина перетворюється, по суті, на ту пушкінську стару бабу, що в подарунках, які їй посилалися, примудрялася побачити для себе втрату!

Життєвий досвід людини незмінно підтверджує, що «похміллям» подібного дурману ілюзій неодмінно стане «розбите корито». Провидіння Боже, зображене у Пушкіна золотою рибкою, неодмінно позбавить невдячного багатьох Своїх дарів, що посилаються через людей, і людина, якщо не схаменеться, буде приречена й далі жити у вигаданому світі, у всіх своїх бідах і поневіряннях, звинувачуючи ближнього. Що ми загалом і спостерігаємо на кожному кроці.

Священник Димитрій Видумкін

Добавить комментарий