Благочестя батьків – найкращий приклад для дітей

Благочестя батьків – найкращий приклад для дітей

Святість батьків – це найкраще виховання в Господі
Будемо бачити Бога в обличчях дітей і давати дітям Божу любов. Нехай діти також навчаться молитися. Щоб молилися діти, потрібно, щоб у них текла кров батьків, які моляться.

Тут деякі помиляються і кажуть: «Якщо батьки моляться, благочестиві, читають Святе Письмо і своїх дітей виростили в навчанні та настанові Господніх (Еф. 6, 4), отже, і діти виростуть добрими». І ось, будь ласка, бачимо, як через тиск батьків ми маємо протилежний результат.

Батькам недостатньо бути просто благочестивими. Потрібно ще не примушувати дітей, намагаючись через тиск зробити їх добрими. Можна відігнати своїх дітей від Христа, якщо егоїстично дотримуватися релігійних принципів. Діти не люблять тиску. Не примушуйте їх ходити з вами до церкви. Можна говорити так: “Хто хоче, може піти зі мною зараз або прийти пізніше”. Дайте Богу можливість говорити з їхніми душами.

Причиною того, що діти деяких благочестивих батьків, подорослішавши, стають неслухняними, залишають Церкву й все добре й біжать в інше місце, є тиск, який на них чинять «хороші» батьки. Діти, поки що малі, перебувають під тиском. Але коли їм виповнюється шістнадцять, сімнадцять чи вісімнадцять років, то приходять до протилежних результатів. Опираючись, вони починають спілкуватися з поганими компаніями та говорити погані слова.

Але, якщо вони розвиваються у свободі, водночас бачачи добрий приклад дорослих, то нам радісно дивитися на них.

У цьому – таємниця: будучи добрим і святим, надихати та сяяти. Очевидно, що на життя дітей впливає випромінювання батьків. Батьки наполягають: «Давай-но сповідуйся, давай-но причастись, давай-но роби-то…». Нічого не відбувається. Але ж вони бачать тебе? Чим ти живеш, те й випромінюєш. Чи сяє в тобі Христос? Це впливає і на твою дитину.

У цьому полягає таємниця. І якщо так буде, коли дитина маленька, то, подорослішавши, їй не потрібно буде докладати великих зусиль. Говорячи на цю тему, премудрий Соломон використовує такий прекрасний образ, наголошуючи на тому значенні, яке має добрий початок, добру основу. В одному місці він каже так: Утреневавший до неї (до премудрості) не втрудиться (Прем. 6, 14). « З ранку прагнучий до неї» – це той, хто займається мудрістю з юного віку. Мудрість – це Христос. 

Коли батьки святі та передають це дитині, тобто виховують її в Господі, тоді дитина, якого б поганого впливу не зазнавала б від середовища, не пошкоджується ним, бо при її дверях буде Премудрість, Христос. Він не буде турбуватися, щоб здобути її. Здається, що стати добрим дуже важко. Але насправді це дуже легко, коли в тебе з юності добрий життєвий досвід. Під час дорослішання тобі не знадобиться праця, бо добро всередині тебе, ти живеш ним. Ти не трудишся, ти ним живеш, це твоє надбання, яке ти, якщо будеш уважним, збережеш упродовж усього свого життя.

Преподобний Порфирій Кавсокалівіт

Wayfarer

Wayfarer

Залишити відповідь

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial