Де шукати любов

Де шукати любов

Нам усім потрібні дотики. Нас не брали на руки, щоб ми не звикли до кохання та не розбалувалися. Ми виросли й відчайдушно шукаємо дотиків, ніжності та любові. Навіть монах, який відійшов від світу, шукає Любові Отця, не сподіваючись знайти щастя у світі.

У світі немає любові, каже собі змучена душа, прирікаючи себе на страждання:

– Я не заслужив/а найкращого, – це сповідь кожного 2 сьогодні.

Людина скаржиться на життя та звинувачує у всіх бідах Бога. Самому так страшно зробити перший крок, от і чекає «божественного стусана», а його немає.

Страх – це антитеза кохання:

У любові немає страху, але досконала любов виганяє страх, тому що в страху є мука (1 Ін. 4:18).

Недолюблені діти бояться життя, Бога і себе. Часом їм страшно зважитися на більше, причому у всіх сферах свого життя:

▪Б’є чоловік? Потерплю років 20.
▪Не подобається робота? Я недостойний кращого.
▪Діти не слухаються. Це через гріхи.
▪Гріхи одні й ті самі. Я ніколи не стану кращим.  І так далі.

Це все страх, який породжується відсутністю кохання. Страх бути щасливим і відкинутим породжує почуття нікчемності та непотрібності, множить комплекси через відчуття марності щось змінити.

Багато хто потім шукає батьківську любов у чоловіка/дружині, відмовляючись прийняти правду про себе. Людина компенсує це почуття у вимогах ласки та уваги, так і не усвідомивши жертовність Любові.

Ми зациклюємося на гріхах і проходимо повз Хрест, тому що нам настільки самотньо і страшно, що немає сил подивитися на Іісуса Христа. Не просто подивитися, а й піти за НИМ. Він чекає. Потрібно тільки підняти голову від своєї купи сміття в серці.

Священник Николай Бабкін

Wayfarer

Wayfarer

Залишити відповідь

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial