Вознесіння Господнє

Вознесіння Господнє

20/ 2 червня 2022 року — Вознесіння Господнє, одне з дванадцяти Господських свят, які присвячені ключовим подіям євангельської історії.

Це перехідне свято: його дата залежить від дати святкування Великодня. Воно належить до числа Господських свят, що стосуються Господа Іісуса Христа.

Вознесіння відзначається на сороковий день після Воскресіння Христового, тому свято завжди припадає на четвер.

Цього дня ми згадуємо події, що відбулися через сорок днів після того, як Іісус Христос був розіп’ятий на хресті і воскрес. Після Воскресіння Спаситель неодноразово з’являвся Своїм учням, зміцнюючи їхню віру і готуючи до зішестя Святого Духа на них — до П’ятдесятниці. У день Вознесіння Господь зібрав апостолів у Віфанії, на горі Елеон. Христос благословив їх і — як був, у плоті — вознісся на небо. Новий Заповіт так пише про цю подію:

«Він піднявся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з виду їхнього. І коли вони дивились на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білій одежі і сказали: мужі галілейські, що ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Іісус, Який вознісся від вас на небо, прийде таким же чином, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо» (Діян. 1:9-11). 

До кінця IV століття Вознесіння Господнє та П’ятдесятниця були єдиним святом. П’ятдесятницю відзначали не один день в році — це був цілий період церковного календаря. Тертуліан називав його «laetissimum spatium» — найбільш радісний період.

Коли П’ятдесятниця стала самостійним святом, окремо стали відзначати і Вознесіння. Перші згадки про це можна зустріти у святителя Григорія Нісського та в антіохійських проповідях святителя Іоанна Златоуста.

Свято триває десять днів: один день передсвята, що співпадає з відданням Великодня, й вісім днів віддання свята. Віддання свята — в наступну за святом п’ятницю сьомого тижня після Великодня.

Від першого дня Пасхи до віддання Вознесіння Господнього облачення священнослужителів — білого кольору.

У день Вознесіння наш Господь Іісус Христос наставляє все людство — і кожного з нас. І робить це через Своїх учнів — апостолів. Саме вони стали свідками того, як Спаситель вознісся на небо через сорок днів після свого Воскресіння.

Коли Господь протягом сорока днів з’являється Своїм учням після хреста і Воскресіння, він тим самим зміцнює їх віру, дає їм опору, надію на майбутнє Царство Небесне. А Вознесінням Господь ніби ставить крапку в справі домобудівництва нашого спасіння. Він як Людина, у своїй людській тілесності, підноситься на Небо. Таким чином, Його подвиг спокути закінчується — людину повернуто на Небо! Господь ніби ставить крапку, але не залишає апостолів, а значить і всіх нас, одних. Христос каже, що якщо ми серцем приймемо Вознесіння, то Він пошле Духа Святого, який втішить, розрадить. Ця втіха, ця розрада — у святі П’ятдесятниці, який Церква відзначає через кілька днів після Вознесіння.

За матеріалами джерела

Wayfarer

Wayfarer

Залишити відповідь

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial