Куди я дивився раніше? Може розлучитися?
ПИТАННЯ:
Батюшка, як бути? Живу із дружиною 4 роки, дітей немає. Живемо як на пороховій бочці, лаємось вічно, стосунки з’ясовуємо. Тяжко з нею. Перед весіллям все добре було, а потім її ніби підмінили. Ревнує, бурчить, злиться й в усьому мене звинувачує. Вона, звісно, красуня в мене, видна дівчина — на це я дурень і повівся. Думав усі заздрити будуть, а зараз ось страждаю. Стільки у неї недоліків відкрилося. Куди я дивився раніше? Може розлучитися поки не пізно? Друзі та мати мені так радять. Кохання все одно пройшло, почуття охолонули. Ну, що ми мучимо один одного?
ВІДПОВІДЬ:
А хто це вам сказав, що після розлучення стане легше, і що це взагалі вихід? Це найгірше рішення — визнання себе найповнішими невдахами у сімейному житті. Якщо нога захворіла, відрубати її відразу? Якщо непрості стосунки з батьками чи дітьми, теж зректися їх, розлучитися? Як так?
Думати треба було до весілля, а коли сім’ю створено — треба берегти її ВСІМИ СИЛАМИ!
Навіщо звинувачувати штурмана, коли капітан не має рації? Якщо кораблем керувати не вмієш – не вартий бути капітаном. Навіщо звинувачувати дружину? Таким чином, Ви лише свою неправоту підтверджуєте. Слухати вас соромно. Винні – Ви й тільки Ви! Як чоловік, як голова сім’ї — як найголовніший і найвідповідальніший. Знайдіть мужність визнати свої помилки та виправити їх. Адже коли сім’я руйнується – ганьба чоловікові! Сором і ганьба. Не впорався зі своєю найважливішою роллю глави сім’ї, зрадив, втік, злякався…
Протоієрей Петро Гур’янов
