Троїцька поминальна субота

Троїцька поминальна субота

Троїцька поминальна субота – день вселенської (загальної) молитви за всіх спочилих православних християн.

Початок встановлення цієї суботи знаходять у словах апостола Петра в день П’ятидесятниці, де апостол каже про воскреслого Спасителя: “Его же Бог воскреси, разрешив болезни смертныя” (Діян. 2, 24). В постановах апостольських пишеться, що апостоли, сповнившись Святого Духа, в день П’ятидесятниці проповідували іудеям та язичникам про Іісуса Христа, Сина Божого, Суддю живих і мертвих (Кн. 5, гл. 12).

Спомин всіх померлих православних звершується в суботу перед П’ятидесятницею – днем народження Церкви Христової, адже справа Церкви – спасіння людей, де б вони не були – на землі чи за гробом. Подією сходження Святого Духа завершилось діло спасіння людини, яке здійснила Пресвята Трійця, тому цю поминальну суботу називають Троїцькою. В п’ятницю ввечері служиться парастас ( з грецької – “ходатайство, клопотання”) – під час цього Богослужіння Церква молитовно просить – ходатайствує за своїх померлих. В самий день П’ятидесятниці Свята Церква молить про оживотворення всіх живих Духом Святим, а про померлих – щоб благодать Святого Духа, яку вони отримали ще за життя, була джерелом блаженства у житті вічному.

Святий Василій Великий, який склав проникливі молитви вечірні свята П’ятидесятниці, говорить у них, що найбільше в цей день Господь бажає приймати молитви за померлих і навіть за тих, “хто у пеклі утримуються”. Православні просять від всієї Церкви, щоб Господь помилував тих, хто відійшов у вічність у вірі та надії Воскресіння.

Батьківською ця субота називається тому, що наші батьки ближче нам за всіх, тому спомин починаємо з померлих батьків і намагаємося з такою ж теплотою молитися за інших. Антоній Оптинський пише: “Ми будемо молитися, як вміємо на землі, а душі спочилих будуть молитися за нас на небі. І не тільки праведники, душі яких у руці Божій, моляться за наше спасіння, але й душі грішних також піклуються про нас, щоб ми не потрапили туди саме, де знаходяться вони, і за євангельською притчею, просять святого Авраама послати нам у дім якого-небудь праведного Лазаря, щоб він напоумлював нас, що нам потрібно робити, щоб ми змогли уникнути вічних мук”.

Джерело

Wayfarer

Wayfarer

Залишити відповідь

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial