Маленькі діти так недовго – малі

Маленькі діти так недовго – малі

Маленькі діти так недовго – малі. Цей чистий погляд, позбавлений будь-якої критичності, сповнений захоплення та довіри… Мама може бути товстою, невмитою з ранку, втомленою, без манікюру, але в очах малюка вона – ангел, ідеал і… Як страшно, що найчастіше цю Божественну, без перебільшення, любов мама просто не бачить, не має душевних сил, щоб оцінити, відчути, зрозуміти своє найбільше й таке швидкоплинне щастя.

Ще важче усвідомлювати, що найуразливіші щодо цього – батьки. Молоді тата рідко сприйнятливі до ніжного і тоненького, як сонячний промінь, безтілесного дитячого кохання. Потріпати байдуже по голові, сховатись від дитини за товщею турбот, перевалити на плечі роздратованої та скривдженої дружини – нічого не дати…

Що чекає маленьке серце від сердець своїх батьків?

Від батька – безумовної любові до мами: у цьому є головна гарантія існування сімейного миру. Материнська впевненість у вірності батька своїх дітей – це рай для сім’ї, мужність синів, краса дочок, їхня внутрішня захищеність, гідність.


Хлопчику дуже потрібна батьківська ласка

П’ятирічний син приходить до мене ввечері, перед сном, коли ми вже начебто попрощалися на ніч, обнялися, щоб ще раз поцілувати і зазирнути в очі. Але якщо поряд тато, який уже повернувся з роботи, то спочатку він побіжить до батька. Тато – найтепліший і найдобріший чоловік у сім’ї, для сина він незамінний, головний. Малюк може лягти татові на груди, і батько стане гладити дитину по голові. Хлопчику дуже потрібна батьківська ласка. І найсильныше за все на світі шкода, якщо вчинив погано та доведеться батькові розповісти, засмутити його.

Наприклад, розмахував своїм пластмасовим мечем і ненароком потрапив по руці маленькій сестричці, яка стрімко вибігла з-за кута. Сестричка – у сльози, старший брат – теж. У нього миролюбність та турбота – у крові.

Мамо, давай не розповідатимемо татові?

– Звичайно, не будемо, ти ж вибачився, заспокоїв сестру. Але коли тато прийде додому, син зі сльозами каяття сам прибіжить і, доки не розповість, як усе було, не може вести жодних інших бесід. Тато не лає. Можна зробити аналіз ситуації, але, як правило, це справа мами. Папа обійме без слів і вибачить.

Я довго йшла до розуміння цих простих речей. Мене виховали… мої діти. З народженням кожної нової дитини ми опинялися у принципово нових реаліях. Спочатку у нас було чоловік п’ять немовлят та дітей до 8 років. А потім вони стали різко дорослішати, і раптом одного разу я прийшла з пологового будинку до спільноти практично дорослих людей, розумних, тонких. Ставлення старших до малюків змінюється у міру їхнього власного дорослішання. Наприклад, син сприймав народження молодших у 10 та 17 років зовсім по-різному.


Ставлення старших до малюків змінюється в міру їхнього власного дорослішання

Мені довелося спостерігати зародження справжнього братнього кохання серед дітей, усвідомленого, дорослого. Коли сестрички готові не тільки сваритися через дрібниці, дратуватися та сердитися на малюків за псування власного майна, але раді підтримати, допомогти, збирають на подарунки один одному. Старший брат почав рано заробляти, і йому дуже подобається балувати сестер: покатати їх на орендованому велосипеді в міському парку, відвести в кіно.


Звичайно, дорослішання не минає без проблем та гострих кутів – так воно й має відбуватися, це норма! Але я намагаюся бачити найкраще, що є в дітях, і молитися… Щоб Бог не згадав гріхів їхньої юності, благословив і допоміг їм на всіх шляхах їхнього життя.

Залишилося тільки навчитися правильно і мудро поводитися: не робити зайвих зауважень, не критикувати, довіряти.


Ганна Ромашко

Wayfarer

Wayfarer

Залишити відповідь

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial