Дожити до любові

Дожити до любові

Дай, Господи, дожити нам до любові…
“У людини невоцерковленої поняття про любов і мету сімейного життя – інше. А якщо обоє воцерковлені, їм буде простіше порозумітися, зберегти сім’ю, ніж, наприклад, подружжю, що живе мірками світського шлюбу”.

У світському середовищі основний акцент робиться на почуття: «Мені подобається», «Мені з тобою добре». Сьогодні — добре, а завтра — погано, і ось уже людина думає: «Напевно, кохання пройшло…»

Але ж почуття — найпримітивніший тип взаємин, тоді як у людини існує 3 рівні сприйняття всього навкруги — тілесний, душевний і духовний.

Коли в людей було багато «партнерів», коли вони пожили статевим життям до шлюбу, то дар істинної любові зникає. Так все на рівні чуттєвого та тілесного залишається. Як шукали вони ці почуття тілесно-душевного комфорту та задоволення, так і продовжують шукати. І окрім цієї чуттєвості вже нічого не шукають, нічого їм більше не треба.

Душевне сприйняття, це коли ми отримуємо якусь інформацію на ментальному рівні. Ніколи не треба плутати душевне з духовним.

Духовне сприйняття — тільки в релігійних рамках, крізь призму Євангелія, крізь призму християнського розуміння нашого життя — що ми готуємо себе до вічного життя.

Якщо це розуміння відсутнє, і людина живе лише чуттєвими чи душевними відчуттями, відбувається таке. Ми всі шукаємо якоїсь насолоди від життя, просто так людині жити недостатньо. І ось, ми щось знаходимо і стаємо залежними від цього. Але коли ми перейдемо в інший світ, у нас залишиться тільки душа, і якимись тлінними задоволеннями ми вже не зможемо насолодитися.

Уявімо тепер, що ми стали рабами задоволень, але ми не маємо інструменту, за допомогою якого ми могли б їх отримати. І душа починає страждати: пристрасть є, але задовольнити її ми не можемо. З душевним відбувається те саме. Там — за труною — ми цього теж позбудемося, і залишиться лише духовне.

А духовне — найскладніше, до нього треба піднятися, дорости. І любов у духовному розумінні — зовсім не те, що у чуттєвому. Святий Максим Сповідник писав: «Істинна любов — це безпристрасність». Адже якщо людина ставиться до чогось із елементом пристрасті, то в цьому присутня її самість, її егоїзм, її гординя. А справжнє кохання безпристрасне”.

Священник Ілля П.

Wayfarer

Wayfarer

Залишити відповідь

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial