Настанови православним батькам

Настанови православним батькам

Батькам властиво вважати, що все добре в дитині – від їхнього виховання, а все погане прийшло ззовні. Звичайно, весь бруд – із вулиці. Адже не вони вчили сина палити, лаятись поганими словами, ображати слабких. Не вони подавали дочці приклад вульгарної косметики, непристойного вбрання, гучного сміху. Типова для батьків помилка.

Причина стороннього впливу, найчастіше, цілком «домашня» – у втраті авторитету вихователів. Найбільше руйнує авторитет старших батьківська брехня. Батькам здається, що нерозумна дитина не здатна зрозуміти обман чи відчути лукавство. Особливо ті дрібні побутові обмани, які допускаються в деяких сім’ях як би з благими намірами.

Так, дитяча свідомість напрочуд довірлива, цей надлишок віри необхідний дитині, щоб довіряти вчителям, щоб вчитися жити. Свого досвіду дитина ще не має, але їй дано надзвичайне чуття розпізнавання брехні та фальші. Тому обдурити її чи приховати щось дуже важко. Діти не знають, але відчувають.

Спочатку діти ідеалізують батька та матір. Тому батьківська брехня для них – катастрофа. «Повагавшись у довірі, дитина стає підозрілою й чекає нової брехні та обману; вона вагається й у своїй повазі до батьків». Через свою наслідування, вона й сама починає брехати та дурити.

Брехня батькам призводить до того, що дитина замикається від них. Їй соромно перед їхньою батьківською любов’ю за свою брехню, і вона вважає за краще, як колись Адам, сховатися від них за деревами.
Страждає батьківський авторитет від допущеної несправедливості. У дітей та підлітків почуття справедливості та несправедливості виключно чутливе. Несправедливість, нехай яка навіть не стосується них, сприймається дітьми вкрай болісно.

Трапляється, що батьки висловлюють дитині претензії чи звинувачення в тому, в чому вона не винна. Або навіть карають її без вини, просто за підозрою, не розібравшись і не маючи явних доказів. Або через те, в чому вона не бачила злочину. Просто не знала, що це робити не можна.

І важливим тут є не сам біль, а те, що він коїть. Це біль розриву. «Я б так ніколи не вчинив». Батька люблять всякого. Розумного і не дуже, тверезого та п’яницю, багатого та бідного. Але нелегко любити несправедливого.

Не сприяє авторитету й те, що через дефіцит часу батьки рідко розмовляють зі своїми дітьми. Адже саме з домашніх розмов дитині найпростіше засвоїти потрібну їй моральну та духовну їжу.

Не можна зводити виховання до тупого оголошення деякого списку заборон та рекомендацій. «Красти не можна, гріх. За це можуть ув’язнити». “Палити шкідливо. Нікотин повільно вбиває людину. Від куріння буває рак легень». «Сваритися не можна. Говорити погані слова не можна. За це Бог покарає”. «Треба мити руки перед їжею, бо мікроби потраплять у рот. Від цього можна захворіти і навіть померти.

Тут жодне «не можна» і «треба» не досягне мети. Дитина, навіть якщо вона вже юнак, не боїться смерті та хвороби.

Молода психіка налаштована на позитив. Дитина вірить, що попереду має довге й здорове життя. І в’язниці вона не боїться, бо знає, за таку нісенітницю, як узяті без прохання з материнської сумки п’ятдесят карбованців, не посадять. По серйозному ж красти вона і не збирається. А погані слова, якщо захочеш, можна говорити там, де нема дорослих. Чомусь Бог за них Петьку не карає. І Женьку також. Батьки постають перед ним нестерпними занудами, а їхнє слово знецінюється.

Виховання – процес творчий. Це служіння Богу через служіння людині (маленькій людині), за яку батьки повинні будуть дати відповідь на суді Божому. Щоб прижилося у свідомості будь-яке повчання чи застереження, має бути піднесене, підняте над площиною буття. Воно має бути одухотворене словом Божим, церковною чи сімейною традицією.

Ось, наприклад, про грубість і про лайку. Можна відкрити Біблію та прочитати авторитетне повчання, написане ще за триста років до народження Спасителя: Людина, яка звикає до лайливих слів, у всі свої дні не навчиться (Сир. 23, 19). Додати до цього, що давно помічено, що лайливі та грубі слова затьмарюють свідомість, і людина робиться від них неповноцінною, тупіє.

Особливо не личить лайка християнам. Через сказане слово відкривається життя нашого серця. Від надлишку серця кажуть уста (Мф. 12, 34) – сказано в Євангелії. Чим сповнене серце того, хто лається! Хіба можна одними й тими ж устами молитися та лаятися? Про це говорить нам Апостол: Так само й одне джерело не може виливати солоної та солодкої води (Як. 3, 12). І про Святе Причастя, яке ми так само приймаємо вустами, слід сказати.

Або про паління. Чому б не обговорити з підлітком ницість і вульгарність мотивів початку паління. Це, найчастіше – страх глузувань, тобто звичайне боягузтво. Або – бажання надати собі ваги, якої насправді немає. Можна сказати – звичайне шахрайство.

Починають палити через бажання бути, як усі. А це – зрада своєї індивідуальності, своєї особливості, якою вшанував тебе Господь.

Особливо вульгарно виглядують дівчата, які палять. У них мотив один і кожному зрозумілий – стати ближчими до хлопця або до хлопців.

Навіть просте правило миття рук слід одухотворити. Миття рук перед їжею має не лише гігієнічну традицію, а й сакральний сенс. Віруюча людина до їжі ставиться як до благословення Божого. Ми і молимося перед трапезою: Отче наш… хліб наш насущний дай нам сьогодні. Тому ми приймаємо їжу ніби з рук Самого Господа – благоговійно, чистими руками.

До речі, й обідня скатертина вигадана не для краси, не для зручності. Вона символізує благоговійне ставлення до їжі, як до Божого дару. І розмови під час їжі скасовуються не тому, що це не естетично, і можна подавитися. А з поваги до хліба насущного.

Вшанування старших (батьків) – головна чеснота, яка веде людину до Господа. Вихованій в щирому шануванні батьків дитині легко перейти до шанування Бога. Причому до переживання Його саме як Небесного Батька.

Але цю чесноту неможливо насадити силовими методами, її не можна купити за матеріальні блага чи панібратство, вона не засвоюється з повчальних сентенцій. Вона народжується від сімейної любові та взаємної поваги всіх членів сімейного союзу.

Протоієрей Сергій Николаєв

Wayfarer

Wayfarer

Залишити відповідь

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial