Дратівливість і любов

Дратівливість і любов

Нічого спільного між цими двома поняттями немає і бути не може. Якщо ти любиш по-справжньому, щиро, то боїшся свою половину образити або зробити їй боляче. Намагаєшся бути в доброму настрої і тебе не тягне ні на які погані вчинки.
Адже ти розумієш, що будь-якої миті, завдавши образи іншому, ти можеш смертельно поранити його, образити його почуття. Можливо, втратити його довіру до себе. І тоді може статися непоправне…

Дратівливість – це недбале та вибачливе ставлення до себе. Тобто людина вибачає себе, прощає. «Нічого страшного, мене потерплять. Все як звичайно, все як із усіма. Все як завжди. І взагалі, я не погана людина.

Подумаєш, на когось десь цикнув, покричав, полаявся. Нічого страшного в цьому немає. Тобто людина ставиться до себе дуже поблажливо, люблячи себе. Дратівливість – прояв егоїзму та себелюбства.

Бійся бути дратівливим.

Намагайся любити сам і дарувати своє кохання іншому.

Іноді любить не той, хто кричить на весь світ про своє кохання, а той, хто знає скільки ложок цукру покласти у твій чай…

Любов прекрасна справами та вчинками.

Любіть одне одного!

Wayfarer

Wayfarer

Залишити відповідь

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial