День пам`яті святителя Мефодія, Патріарха Константинопольського

День пам`яті святителя Мефодія, Патріарха Константинопольського

14/27 червня Православна Церква вшановує пам`ять святителя Мефодія, Патріарха Константинопольського.

Святий Мефодій народився в Сицилії . В юному віці він прийняв чернечий постриг. За царювання Льва Вірменина (813 – 820 рр.) він був апокрисіарієм (представником архієрея, що завідував відносинами Церкви з верховною владою) при святому Патріарху Константинопольському Никифорі.
Якось Патріарх послав святого у справах Церкви в Рим. Там Мефодій затримався, бо саме тоді цар-іконоборець позбавив патріаршества Никифора і звів на святительський престол єретика Феодота. Лише після смерті Льва та Феодота святий повернувся в Константинополь, де служив Богу в пресвітерському сані та вів боротьбу проти іконоборчої єресі.
Наступником Льва Вірменина був нечестивий імператор Михаїл Валвос (820 – 829 рр.). Під час його царювання Константинопольською Церквою управляли також єретики. Спочатку цар звільнив ув’язнених за шанування ікон святих отців, а через деякий час і сам розпочав гоніння на Церкву Христову. Святий Мефодій виступив ревним захисником правої віри, за що витерпів ув’язнення, кайдани та рани.
Після Михаїла Валвоса воцарився його син Феофіл (829 – 842 рр.), який унаслідував єресь свого батька. Якось йому до рук потрапила книга, зміст якої він не міг зрозуміти. Тоді хтось із прибічників повідомив, що в темниці перебуває Мефодій, який вміє пояснювати важкозрозумілі місця в книгах. Почувши це, цар наказав привести Мефодія до себе й після розмови з ним звільнив його з темниці. Проте Мефодій поновив боротьбу проти єретиків, про що невдовзі стало відомо Феофілу. Він розгнівався на святого, але тимчасово приховував свій гнів.
У той час виникла необхідність царю йти на війну з сарацинами, і він взяв з собою Мефодія. Феофіл боявся, що в Константинополі виникне бунт проти іконоборців, якщо святий залишиться в місті.

За Божим Промислом греки зазнали поразки від сарацинів, в чому нечестивий Феофіл звинуватив святого. Він говорив, що це сталося з ними через те, що серед них перебувають ідолопоклонники.

Мефодій заперечував і сказав, що Господь прогнівався на християн за наругу над Його чесною іконою.

Після цих слів святого розлючений цар наказав ув’язнити його разом із розбійниками в глибокій гробовій печері. Так Мефодій став живим мерцем і в надрах землі славословив Бога.

 Після смерті Феофіла царський престол перейшов його сину Михаїлу. Однак через малолітство нового царя імперією правила його матір Феодора. Вона вирішила відновити мир у Церкві   Христовій, а тому звільнила з ув’язнення та заслання сповідників благочестя й скинула з патріаршого престолу іконоборця Іоанна Аннія.

Тоді управління Константинопольською Церквою з Божої волі   перейшло до святого Мефодія, як це раніше предрікав   преподобний Іоаннікій. Патріарх Мефодій з царицею Феодорою   скликали в Константинополі Помісний Собор, на якому були   підтверджені постанови Сьомого Вселенського Собору (787 р.) та   анафематствувані єретики. На радість всього православного   народу в першу неділю Великого посту святі ікони отці Собору внесли в церкву.


Проте злоба єретиків не згасала, і вони вирішили обмовити Мефодія перед царицею та народом. Для цього вони підкупили одну шановану жінку, яка прийшла до цариці Феодори та вихователів царя Михаїла і сказала, що Патріарх Мефодій вчинив над нею насилля. Звістка про це швидко поширилася, і єретики стали ганьбити святителя, а разом із ним і православну віру.

Святий Мефодій, який був непорочним від утроби своєї матері, засумував через такий наклеп. Його засмучувала не стільки власна ганьба, скільки те, що єретики сіють спокусу серед народу.

Вимушений обставинами, святитель пішов у царський палац, де перед судом із знатних осіб оголив таємну частину свого тіла. Тоді всі побачили омертвілу через хворобу його плоть і винесли наклепникам смертний вирок. Однак за проханням незлобливого Патріарха цей вирок не був виконаний.
Решту свого життя святитель Божий керував Церквою Христовою в мирі. Окрім відновлення шанування ікон, святий Мефодій потурбувався про відновлення шанування мощей угодників Божих. Спочатку в Константинополь урочисто перенесли мощі преподобного Феодора Студита, а потім і Патріарха Никифора.
Незадовго до своєї смерті, будучи прозорливим, святитель прийшов до святого Іоаннікія, попросив у нього благословення та молитов і предрік йому швидку кончину. Той же в свою чергу предрік кончину і святому Мефодію, що мала статися невдовзі після його смерті.

Пророцтва обох святих збулися, оскільки в листопаді 846 року відійшов до Господа святий Іоаннікій, а через сім місяців, в червні 847 року, після 4-річного архіпастирського служіння переселився у небесні селища і Мефодій. Православним народ оплакав і поховав святого з честю.
Слава Богу вовіки. Амінь.

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback
День пам'яті святителя Костянтина | N.E.W.O.D
29 днів тому

[…] він не захотів послати Климента за благословінням до Вселенського Патріарха в Царгород, як це звершувалося […]

Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
1
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x