День пам’яті преподобного Ісаакія

День пам’яті преподобного Ісаакія

30 травня/12 червня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Ісаакія, сповідника Далматського

Нечестивий імператор Валент, який керував Східною половиною Римської імперії у 364 – 378 рр., був прихильником єресі Арія. Він розпочав велике гоніння на Церкву Христову.

За його наказом храми Божі закривалися, перетворювалися на стайні та руйнувалися. Християни перебували у великій скорботі й молили Господа змилуватися над святою Церквою та відплатити нечестивому імператору за його злодіяння.

У той час на захист істинної віри виступив преподобний Ісаакій. Він залишив свої пустельницькі подвиги та прийшов у Константинополь, щоб зміцнювати віруючих у благочесті. Святий ревно молив Господа захистити християн і впокорити гонителів.

Господь почув молитву Свого раба й послав на Валента варварів, які зібрали війська і пішли війною на греків.

Валент також зібрав військо і пішов назустріч супротивнику. Коли імператор із полками виходив із Константинополя, на його шляху став святий Ісаакій. Він сказав царю, щоб той відкрив храми для правовірних, і Господь допоможе йому. Але Валент знехтував словами Преподобного й нічого йому не відповів.

Наступного ранку Святий знову підійшов до царя та попросив відкрити храми. При цьому Ісаакій обіцяв йому перемогу над ворогами та повернення додому здоровим.

Цього разу цар звернув увагу на слова Преподобного і вже хотів послухатися його, але вирішив спочатку порадитися зі своїми вельможами. Тоді один воєначальник-єретик порадив Валенту відігнати старця з безчестям від себе, і цар схилився до його поради.

На третій день Ісаакій знову підійшов до імператора і почав ще більш ревно переконувати його відкрити храми, у супротивному випадку погрожував йому судом Божим.

Однак цар і цього разу не послухався Преподобного й наказав кинути його в глибоку прірву, де росло терня та знаходилося глибоке болото.

Коли старець потрапив у прірву, то не зазнав там ніякої шкоди й лежав серед терня, немов на м’якій постелі.

Потім з’явилися ангели Господні, взяли його з болота та поставили на сухому місці. Бачачи це диво, Преподобний прославив Бога, випередив царя іншим шляхом і став на його шляху.

Коли імператор знову побачив Ісаакія, то дуже злякався. Святий же розповів йому про свій чудесний порятунок і знову сказав відкрити храми для правовірних. При цьому Преподобний пророкував йому перемогу над ворогами, а у іншому випадку – погибель.

Цар був вражений чудом і світлістю обличчя Святого, однак все одно не захотів почути його порад і наказав двом сановникам Сатурніну та Вітору до свого повернення тримати Святого в кайданах.

Тоді Ісаакій голосно передрік імператору, що він не подолає варварів, буде тікати від них і згорить у вогні.

Невдовзі відбулася битва греків із варварами, і багато греків полягло на полі бою. Поранений імператор Валент тікав разом із воєначальником, який порадив йому не відкривати храми Божі та вигнати Ісаакія. Під час втечі вони сховалися в одному поселенні в сараї, де лежала солома. Коли варвари прибули в те поселення, то спалили сарай, і цар із воєначальником згоріли.

Згодом римський імператор Граціан поставив царем над греками Феодосія, якого назвали Великим. Імператор Феодосій здобув перемогу над варварами та з честю прибув у Константинополь.

Між тим деякі воїни прийшли до ув’язненого Ісаакія й сказали йому, що скоро повернеться цар і буде його катувати. На це Святий відповів їм, що вже минуло сім днів із того часу, як він чув сморід від спалених кісток імператора.

Почувши ці слова, воїни дуже злякалися, а невдовзі прийшла й звістка про погибель Валента. Тоді Святого звільнили, й всі почали поважати його як пророка.

Коли Феодосій прибув із торжеством у Константинополь, Сатурнін та Віктор розповіли йому про Ісаакія. Цар запросив Святого до себе, вклонився йому та благав молитися за нього та його царство.

Преподобний переконав царя повернути мир Церкві Христовій та втішити християн. Феодосій послухався Ісаакія, відкрив Божі храми, аріан прогнав із міста.

Невдовзі Ісаакій захотів повернутися в пустелю, але Сатурнін та Віктор вмовили його залишитися заради повчання вірних. Тоді ж між тими сановниками виникла суперечка, в чиєму будинку буде жити Святий, оскільки кожен бажав, щоб Ісаакій перебував у його домі.

Преподобний сказав, що житиме в того, хто швидше збудує йому будинок. Після тих слів Преподобного благочестиві сановники швидко розпочали будівництво, але першим справився Сатурнін.

Він збудував Ісаакію дім у гарному місці за межами міста, де й поселився Святий. Там згодом виникла чернеча обитель.

Щоб не засмучувати Віктора, Преподобний іноді жив і в його будинку.

Багато монахів зібралося до Ісаакія, і для них усіх, а також і мирян, Святий був мудрим наставником та вчителем. Крім того, Преподобний вирізнявся великим милосердям до бідних, яким віддавав навіть свій одяг, коли не мав, що подати.

Перед своєю кончиною Ісаакій звернувся до братії зі словом повчання та поставив замість себе ігуменом блаженного Далмата, від імені якого та обитель і почала називатися Далматською.

На поховання Святого зійшлися люди всього міста. Чесне тіло Преподобного поклали в храмі первомученика Стефана, а згодом перенесли до храму Всіх Святих.

Відійшов до Господа святий Ісаакій у V ст.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ви можете також відвідати російськомовну й англомовну частини сайту N.E.W.O.D.)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x