День пам’яті святого мученика Албана Британського

22 червня/5 липня Православна Церква вшановує пам’ять святого мученика Албана Британського. 

Святий Албан, згідно з переданням, прийняв мученицьку кончину в місті Веруламіє, яке з ІХ сторіччя на честь нього почало називатися Сент-Олбанс. Нині це північне передмістя Лондона.

Відомості щодо часу мучеництва угодника Божого різняться. Беда Достопочтенний говорить, що Албан постраждав під час гоніння, яке розпочав Діоклетіан  (царював у 284 – 305 рр.). За іншими джерелами, Албан увінчався мученицьким вінцем за правління Септимія Севера (193 – 211 рр.).

Коли довго тривало люте гоніння на Церкву Христову, що супроводжувалося спаленням храмів і катуваннями та стратами християн, Британія також прославилася сповідниками Божими.

У ті часи святий Албан, будучи язичником, прийняв у своєму домі клірика, який переховувався від переслідувань.

Вражений життям гостя, що подвизався у молитві та неспанні, Албан під впливом благодаті Божої почав наслідувати його віру та благочестя. Він відвернувся від ідолопоклонства й став істинним християнином.

Невдовзі правитель тієї області дізнався, що в Албановому домі переховується сповідник Христовий, і послав за ним воїнів.

Однак замість клірика воїни привели на суд Албана, який одягнув його одяг і видав себе за нього.

Саме в той час нечестивий правитель звершував жертвоприношення своїм богам. Він дуже розлютився, що Албан, будучи його одновірцем, віддав себе воїнам замість свого гостя і погрозив Святому карою, якщо він не вшанує їхніх богів.

У відповідь на погрози Мученик мужньо назвав себе християнином і відмовився принести ідольську жертву.

Після того за наказом правителя його почали бичувати. Угодник Божий із радістю терпів муки, але не зрікся віри в Єдиного Бога. Тоді правитель наказав стратити Святого.

На шляху до місця страти Албану потрібно було перейти річку Вер. Проте на мості через цю річку зібралося так багато народу, який хотів побачити Мученика, що навряд чи він зміг би пройти мостом на інший берег.

Албан же прагнув якнайшвидше постраждати за Христа й спустився до річки в іншому місці. Тоді вода розступилася та відкрила йому дорогу.

Серед очевидців чуда був кат, якого послали, щоб стратити Святого. Вражений чудом, він відкинув свій меч, простягнувся перед Мучеником на землі та проголосив, що готовий померти разом із ним або навіть замість нього.

Албан зійшов на вершину пагорба, що густо поріс різноманітними дикими квітами, і попросив Господа послати йому воду. Тієї ж миті біля ніг Святого забило джерело води.

На тому ж місці Мученика обезголовили, і він відійшов у Небесні Обителі.

Мучитель, який наважився стратити Албана, одразу втратив зір, оскільки його очі впали на землю разом із головою Святого. Разом із Албаном прийняв смерть і вищезгаданий кат, який увірував через те чудо в Істинного Бога.

Наляканий чудесними небесними знаменнями правитель області наказав припинити гоніння на християн.

На місці страти угодника Божого віряни збудували храм. Донині там зцілюються хворі та звершуються різні чудеса.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Ще публікації – в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)