Коли Бог велить. Притча

«Не забу­вайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі догідні Богові»¹Євр. 13, 16

«А хто має достаток у світі, й бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від ньо­го, то як Божа любов перебуває в такому?»²1 Ів. З, 17

Одна бідна жінка з невеликої родини була дуже релігійною. І одного разу, коли грошей не вистачало навіть на те, щоб нагодувати дітей, вона зателефонувала на радіостанцію та залишила там звернення до Бога про допомогу, знаючи, що, коли Бог велить, ніхто не сміє перечити.

Коли співробітники радіо з розумінням поставилися до віруючої жінки, одного зі слухачів її слова зачепили.

Він був переконаним атеїстом і вирішив зробити собі задоволення, познущатися над незнайомкою.

Чоловік дізнався її адресу, покликав секретарку та доручив їй купити багато продуктів. Дівчина повернулася до нього з найкращим м’ясом, сирами та солодощами.

Яким було її здивування, коли начальник дав таке розпорядження: “Доставити продукти за поданою адресою і якщо жінка запитає, хто надіслав їй їжу, сказати, що це від диявола“.

Коли секретарка вручила незнайомці продукти, вона була настільки вдячна, що з її очей полилися сльози. Вона не переставала дякувати та благословляти дівчину. Але коли жінка вже почала прощатися, секретарка запитала:

– А ви не хочете дізнатися, хто надіслав вам ці продукти?

На що жінка відповіла:

– Ні. Це зовсім не важливо, тому що коли Бог велить, навіть диявол підкоряється.

(Ще публікації – в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)