В Бериті (нині Бейрут – столиця Лівану) у VIII ст. жив один християнин. Його будинок розташовувався неподалік від синагоги. У цього християнина була ікона Спасителя нашого Іісуса Христа.
Через певний час цей чоловік переселився в інше житло. Він переніс зі своєї попередньої оселі всі речі і залишив, за Божим провидінням, лише ікону Господню.
Згодом в цьому домі поселився єврей. Він проживав у будинку і не помічав ікони Спасителя. Якось до нього прийшов на обід його товариш. Під час трапези гість помітив на стіні образ Божий. Він запитав у господаря, як так сталося, що він, будучи євреєм, має в своїй оселі зображення Христа. Той же став клястися, що раніше не бачив цієї ікони. Після цього гість пішов у синагогу і розказав, що його друг зберігає в своєму домі ікону Розп’ятого.
Наступного ранку обурений натовп євреїв зі священиками та старцями увірвався в будинок, де зберігалась ікона Спасителя. Євреї винесли ікону назовні і стали глумитися над нею, як колись глумилися їхні отці над Іісусом Христом.
Спочатку вони били Лик Господа і плювали на ікону. Потім прибили ікону Спасителя до дерева, причому вбивали цвяхи в руки та ноги зображення Божого. Після цього підносили до уст Христових губку з оцтом, змішаним із жовчю. Зрештою один єврей проколов списом ікону в тому місці, де були зображені ребра Господні. Одразу ж із ребра Христового потекли кров і вода. Сталося ж це чудо близько 765 року.
Всі присутні євреї сильно злякалися. Вони зібрали кров та воду в ємності, а потім захотіли випробувати цю рідину на хворих людях. Євреї говорили, що увірують в Іісуса Христа, якщо хворі отримають зцілення.
Спочатку євреї помазали зібраною кров’ю кульгавого від народження – і він одразу зцілився. Потім таким самим чином отримали зцілення сліпі та велика кількість біснуватих.
Невдовзі чутка про велике чудо Боже облетіла весь Берит.
Міські жителі поспішно зібралися на місці події. В цей час всі болящі, розслаблені, прокажені були чудесно зцілені. Все єврейське населення міста увірувало в Христа – Сина Божого. Євреї впали ниць перед чесною іконою і славили Іісуса Христа, розіп’ятого їхніми отцями.
Після цього вони стали просити єпископа сподобити їх Святого Хрещення. І Єпископ з радістю навчив євреїв істинної віри та хрестив їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Все населення міста несказанно раділо – і через зцілення болящих, і через навернення до Христа євреїв.
Тож, всі повинні з благоговінням шанувати чесні ікони, особливо ікону Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, і вовіки славити Пресвяту Трійцю. Амінь.
