11 грудня Українська Православна Церква відмічає день пам’яті святителя Феодора Ростовського

Святитель Феодор, племінник преподобного Сергія Радонезького, був сином Стефана, старшого брата Сергія. Феодор, в миру Іоанн, був вихований у благочесті.

Його батько Стефан перебував на службі у Радонезького князя Андрія Івановича, сина Московського князя Івана Даниловича Калити. Після смерті дружини Анни Стефан прийняв чернечий постриг і згодом був поставлений ігуменом Богоявленського монастиря у Москві.

У семирічному віці батьки віддали Іоанна навчатися грамоти. Коли ж померла мати отрока, він перебував разом з батьком, що прийняв чернечий постриг. В той час зростала обитель Живоначальної Трійці, заснована преподобним Сергієм.

Іоанн ревно бажав бачити свого дядька і наслідувати його подвиги. Невдовзі батько Іоанна Стефан відправився разом з сином в Радонезький монастир і передав його своєму брату – ігумену Сергію.

20-го квітня, в день пам’яті преподобного Феодора Тріхіни, дванадцятирічний отрок Іоанн був пострижений в чернецтво. Він залишився проживати в монастирі Живоначальної Трійці під керівництвом преподобного Сергія.

Монах Феодор проявляв ревність до церковних служб та читання Божественних книг. Свого наставника він слухався у всьому і зі смиренням, при цьому розкривав йому всі свої помисли.

Згодом Феодор був рукопокладений в ієрея. Через певний час у нього стали з’являтися думки про заснування нової обителі, про що він неодноразово повідомляв преподобному Сергію.

Одного разу під час нічної молитви Феодор почув Голос, який сказав йому йти в пустинне місце, щоб заснувати монастир, зібрати монахів і отримати за це винагороду у Царстві Небесному.

Феодор прийняв почуте як одкровення з Небес і не розповів про це преподобному Сергію.
Коли минуло вже багато часу, Сергій сказав своєму племіннику, що хотів, аби він поховав його кістки та став ігуменом Радонезької обителі; однак, якщо Феодор бажає, то може розпочати задуману справу. Після цього Сергій благословив Феодора і дозволив піти з ним усім бажаючим монахам.

Згодом Феодор разом із супутниками обрав для будівництва обителі місце, що називалося Симонове, на лівому березі Москви-ріки поблизу Москви. Преподобний Сергій оглянув обране місце і благословив Феодора розпочати будівництво.

Після отримання архієрейського дозволу була споруджена церква в честь Різдва Пресвятої Богородиці та монастирські будівлі, а також зібрана численна братія.

Святий Феодор проводив строге подвижницьке життя та сяяв чеснотами. Слава його зростала, і преподобний Сергій побоювався, аби настоятель нового монастиря не звабився почестями та славою, і постійно молив за нього Бога.

Згодом Феодор усамітнився неподалік від заснованого ним монастиря у густому лісі, де побудував собі келію. Тут невдовзі зібралася братія, і утворилася нова обитель. З благословіння Митрополита Олексія розпочалося будівництво церкви в честь Успіння Пресвятої Богородиці. Водночас були зведені інші монастирські будівлі. Так утворився Новий Симоновий монастир.

За бажанням Великого князя Димитрія Івановича та Митрополита Олексія святий Феодор прийняв в ньому ігуменство. При цьому Великий князь обрав собі святого Феодора духовним наставником. Крім того, преподобний Феодор став духовним наставником і багатьох бояр.

Ігумену Феодору доводилося брати участь у церковних справах. Так, з волі Великого князя він у 1384 р. відвідав Константинополь. Під час цієї поїздки святий був поставлений Патріархом Нілом у архімандрита, а Симоновий монастир отримав статус ставропігіального.

Велику увагу святий приділяв вихованню братії. Так, в Симоновому монастирі під керівництвом Феодора подвизалися святі Кирил, засновник Кирило-Білозерського монастиря, та Ферапонт, засновник Ферапонтового та Лужецького монастирів.

Крім того, відомо, що Феодор був іконописцем та розписував московські церкви. Коли у 1387 р. святий знову у справах церковних відвідав Константинополь, то був поставлений архієпископом Ростовським.

Після повернення на батьківщину Феодор ревно виконував свої архіпастирські обов’язки і був наставником князівської сім’ї. Він заснував у Ростові дівочий монастир в честь Різдва Христового.

З усіх Ростовських святителів Феодор був першим архієпископом. Він пас словесних овець до 28 листопада 1395 р. В цей день святий Феодор відійшов до Господа. Чесні мощі святителя почивають під спудом в Успенському соборі міста Ростова.

Добавить комментарий