21 грудня Українська Православна Церква відмічає день пам’яті преподобного Патапія

Преподобний Патапій був родом з єгипетського міста Фіви і виховувався у благочесті. У дорослому віці святий відрікся від мирського життя і став монахом. Потім він відправився для звершення самітницьких подвигів у Єгипетську пустиню.

Згодом сюди до преподобного стали приходити люди, що звеличували його за богоугодне життя. Патапій уникав суєтної слави, і через те відправився в Константинополь. Тут він поселився біля міської стіни у власноруч зробленій келії.

Святий нікому не був відомий і перебував у безмовності та молитві. Однак Бог благоволив відкрити преподобного людям.

Господь привів до келії святого Патапія одного віруючого юнака, що був сліпим від народження. Цей юнак став просити преподобного, аби він помолився Господу про його прозріння. При цьому сліпий сказав Патапію, що хоче бачити все створене Богом, аби краще пізнавати свого Творця та славити Його.

Святий змилувався над болящим і зцілив його хворі очі. Тоді знайомі юнака стали запитувати у нього, як сталося так, що він прозрів. І юнак розповів про Патапія людям. Відтоді люди стали приходити до святого і просити, аби він помолився за них Богу.

У одного знатного чоловіка від водянки запухло все тіло. Він неодноразово звертався до лікарів, витратив багато грошей, але допомоги не отримав. Тоді хворий почув про преподобного Патапія і наказав віднести себе до нього.

Тут чоловік став благати святого зцілити його від недуги. Патапій помолився за хворого, перехрестив його та помазав святим єлеєм. Тоді природним шляхом вийшла з болящого вода, і він повністю одужав.

Якось преподобний зцілив біснуватого юнака. Гнаний нечистою силою, цей юнак бігав по горах та пустелях і міг не раз загинути, якщо б Господь не беріг його від цілковитої погибелі.

Коли одного разу біс гнав юнака до моря, щоб потопити в морській безодні, святий Патапій, за Божим повелінням, вийшов йому назустріч. Тоді нечистий рушив на святого з наміром побити його.

Однак, вже будучи на невеликій відстані від Патапія, він заволав, що нема куди йому подітися, бо повсюди і над усіма влада Христова. Так нечистий спочатку нарікав та жалівся, а потім підкинув юнака у повітря.

В цей час святий зобразив у повітрі хресне знамення і повелів бісу Іменем Господнім вийти з Божого творіння та піти у пустиню. Тоді біс кинув юнака і вийшов з нього. Зцілений же зі сльозами радості прославив Бога.

У однієї жінки була рана на грудях, в якій завелися черви. Лікарі не могли допомогти болящій, і вона прийшла до преподобного. Зі сльозами припала хвора до ніг святого і стала просити його про зцілення. Тоді преподобний перехрестив рану, і жінка одразу одужала.

Святий Патапій дожив до глибокої старості. Його блаженна кончина наступила на початку VII ст. Мощі преподобного були поховані в церкві св. Іоанна Предтечі.

Добавить комментарий