Свято Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього бере свій початок від древнього звичаю виносити Чесне Древо Хреста на дороги та вулиці Константинополя, аби відвернути хвороби, від яких в серпні дуже часто страждали місцеві жителі.
Напередодні свята (31 липня за старим стилем) ця святиня виносилася з царських палат та покладалася в церкві св. Софії, де знаходилася до Успіння Божої Матері (14 серпня). Протягом цього періоду по всьому місту звершувалися літії і люди поклонялися Хресту. Потім святиня поверталася в царську скарбницю.
Пізніше було встановлене святкування, пов’язане з перемогами Грецького царя Мануїла над сарацинами та Великого князя Андрія Боголюбського над болгарами, які вони здобули 1 серпня 1164 р.
Сталося так, що в цей день і цар Мануїл, і князь Андрій, що були в дружніх стосунках, виступили з військами на війну. Цар Мануїл вийшов з Константинополя проти полків сарацин, а Андрій Боголюбський – з Ростова проти болгар, тобто язичників, що проживали в низов’ях ріки Волги. Обоє правителів в один і той самий день здобули перемогу.
Благочестивий і богобоязний Андрій Боголюбський мав звичку перед початком бою причащатися Святих Христових Тайн і молитися Богу та Пречистій Діві Марії, що наказував робити і своїм воїнам. Тоді всі ставали на коліна і ревно молилися перед образом Богородиці та Чесним Хрестом Господнім. І тільки після поклоніння святиням військо вступало в бій.
Князь не зрадив своїй звичці і цього разу. Попереду руського воїнства несли Хрест Господній. Під час битви болгари почали тікати, і руське воїнство захопило одразу п’ять їхніх міст. Коли руські полки повернулися в свій стан, то побачили, що від образу Богородиці з Христом на руках йдуть світлі промені і осяюють все військо.
Це чудесне знамення укріпило мужність князя та воїнів, і вони завоювали більшість міст болгар, після чого урочисто повернулися додому.
Тим часом у грецьких полках також сталося чудо. Греків освітили яскраві промені, що йшли від образу Богородиці. Тоді цар Мануїл разом з воїнством здобув перемогу.
Про ці чудесні події цар з князем повідомили один одному і прославили Бога. З того часу було встановлене святкування в знак подяки Христу Спасителю та Пресвятій Богородиці. А на згадку про силу Чесного і Животворящого Хреста Господнього, з допомогою якої православні війська подолали ворогів, щороку 1 серпня священики стали виносити з вівтаря хрест та класти його посеред церкви для поклоніння віруючих. Також в цей день встановлено звершувати освячення води, через що Чесний Хрест виноситься на ріки, колодязі та джерела.
