Вчення про Бога — найяскравіша відмінність християнства від інших релігій, які вірять або в одного бога (іслам, іудаїзм), або в безліч божеств (індуізм, буддизм, язичництво). Бог, шанований християнами, — це Бог Трійця, одночасно єдиний і при цьому існуючий в трьох Особах: Отець, Син і Святий Дух.
Завісу таємниці Святої Трійці відкрив Христос. На підставі Його вчення, яке викладено в Євангелії, богослови старовини змогли частково описати внутрішню «будову» Бога.
Цікаво, що слово «трійця» (?????) — небіблійного походження (в Біблії не вживається) і в християнський лексикон введено в другій половині II століття святителем Феофілом Антіохійським.
До того термін «трійця» вживався неоплатониками, які намагалися «комбінувати» божества або ідеї по три. Це було не випадково, оскільки ще філософи-піфагорійці довели, що три — найдосконаліше число.
Головна відмінність язичницьких тріад від Трійці полягає в тому, що тріада — трійка окремих божеств. Трійця ж — Єдиний Бог, існуючий в трьох Особах. Кожна Особа Пресвятої Трійці є Бог, але Вони — не три Бога, а один.
Вчення про Трійцю потрібно «осягати не людською мудрістю, але слухом віри, — казав святитель Афанасій Великий.
Григорій Богослов говорив про Трійцю наступне:
Не встигаю подумати про Єдиного — як осявають мене Троє. Не встигаю розділити Трьох, як піднімаюсь до Єдиного. Коли я уявляю Єдине з Трьох — вшановую це цілим … Коли з’єдную Трьох, бачу розумне світило ….
