День пам’яті святого апостола Варфоломія

11/24 червня Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола Варфоломія.

Святий Варфоломій належав до числа 12-ти Апостолів Христових. Після Зішестя Святого Духа на Апостолів він разом із Філіппом згідно зі своїм жеребом пішов проповідувати Євангеліє в Сирію та Малу Азію.

Варфоломій та Філіпп проповідували то окремо в різних містах, то разом. Якось, коли Філіпп навертав до істинної віри жителів Лідії та Мізії, Варфоломій отримав від Господа повеління приєднатися до нього. Крім того, разом із Філіппом у справі проповіді Євангелія трудилася і його сестра – свята діва Маріамна.

Багато довелося благовісникам Христовим перетерпіти бід та негараздів від язичників. Не раз святих били та ув’язнювали, але благодаттю Божою вони залишалися живими та продовжували свої проповідницькі труди.

У місті Ієраполі, що розташовувалося в малоазійській області Фрігії, Варфоломій, Філіпп та Маріамна зустрілися з Апостолом Іоанном Богословом. Спільною молитвою до Господа святі Філіпп, Маріамна та Іоанн умертвили велику єхидну, яку місцеві жителі вважали божеством і якій приносили жертви.

Після того Іоанн Богослов вирушив проповідувати Христа в інші міста, а Філіпп, Варфоломій та Маріамна залишилися в Ієраполі, де наставляли язичників на шлях істини.

Своєю молитвою Апостоли Христові зцілили Стахія, який протягом сорока років був сліпим. Стахій прийняв святих у свій дім, куди невдовзі почав приходити народ. Апостоли навчали людей християнської віри, зцілювали недужних та виганяли бісів. Через це кількість рабів Христових примножувалася.

Якось Апостоли зцілили дружину начальника Ієраполя Никанора, яка помирала від укусу змії. Жінка увірувала в Христа, про що невдовзі довідався її чоловік. Через те він розгнівався та наказав схопити чужоземців, а дім Стахія спалити.

Коли Апостоли разом із дівою Маріамною постали перед градоначальником, язичницькі жерці почали скаржитися на них. Вони називали проповідників Христових волхвами та вимагали їхньої страти.

Тоді Никанор подумав, що в одязі Філіппа знаходиться якась чаклунська сила, і наказав його оголити. Коли язичники по черзі оглянули одяг обох Апостолів і нічого в ньому не знайшли, то вирішили оголити й діву Маріамну. Однак свята на їхніх очах перетворилася на вогненне полум’я, і налякані нечестивці відбігли від неї.

Після того Никанор наказав розіп’яти Апостолів. Святому Філіппу просвердлили стопи, протягнули через них мотузки та розіп’яли його перед дверима храму єхидни вниз головою.

Святого Варфоломія розіп’яли біля стіни храму. У той час зненацька стався землетрус, земля розсілася й поглинула градоначальника, жерців та багато язичників.

Уцілілий народ із риданнями просив Апостолів про помилування та кинувся знімати їх з хрестів.

Варфоломія зняли швидко, а Філіппа зняти ніяк не вдавалося. Святий же Філіпп молив Господа простити язичників та просвіти їхній розум світлом Істини.

Тоді по молитві святого земля вивергнула назад живими поглинутих людей, окрім Никанора та жерців єхидни.

Через те чудо весь народ прославив Бога й захотів прийняти Святе Хрещення. Святий же Апостол Філіпп помер на хресті та віддав душу свою Господу.

Після того Варфоломій хрестив новонавернених, пославив їм єпископом Стахія та вирушив у Індійські країни. Свята Маріамна пішла благовістити Євангеліє в Лікаонію.

Тривалий час Варфоломій проповідував Христа в Індійських краях, навернув до істинної віри багатьох язичників і переклав на їхню мову Євангеліє від Матфія. Після того Апостол вирушив у Велику Вірменію, де лише від його наближення з людей та ідолів тікали нечисті духи.

Серед інших людей, яких зцілив Варфоломій від біснування, була й дочка місцевого царя Полімія, який, щоб віддячити святому, прислав йому багаті дари. Однак Апостол відмовився від них і сказав, що не речі здобуває, а людські душі шукає, і якщо їх придбає і введе у Царство Небесне, то буде великим купцем перед Господом.

Зворушений відповіддю святого, цар разом із дружиною, дочкою, вельможами та безліччю народу прийняв Святе Хрещення.

За це ідольські жерці зненавиділи Апостола та намовили царського брата Астіага вбити його. Астіаг  схопив святого в місті Альбані, розіп’яв його на хресті вниз головою й наказав здерти з нього шкіру.

Під час катування Варфоломій продовжував проповідувати Христа, уста його не змовкали, допоки йому не відсікли голову.

Чесне тіло Апостола забрали віряни та поховали в місті Альбані в олов’яній раці. Від мощей святого хворі отримували чудесні зцілення, через що стадо Христове приумножувалося.

У ІІ половині VI ст. мощі святого, які язичники кинули в море, чудесно приплили в олов’яній раці до острова Ліпари, що розташовувалося між Італією та Сицилією. У ІХ ст. їх перенесли в неаполітанське місто Беневент, а в Х ст. – у Рим.
Кончина Апостола Варфоломія настала в 71 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.

(Не пропустіть нові публікації в російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)