День пам’яті Другого Вселенського Собору
22 травня/4 червня Православна Церква святкує пам’ять Другого Вселенського Собору.
У 325 році за царювання імператора Костянтина Великого в місті Нікеї відбувся І Вселенський Собор. На цьому Соборі було засуджене лжевчення Олександрійського священника Арія, який не визнавав Божества Господа нашого Іісуса Христа й говорив, що Син Божий — тільки вище творіння.
Не дивлячись на постанови Першого Вселенського Собору, аріанство продовжувало існувати, і боротьба проти нього викликала появу нових єретичних лжевчень.
Так Лаодікійський єпископ Аполлінарій не обмежився запереченням аріанського вчення про Сина Божого, а прагнув затвердити протилежні цьому вченню положення.
Він міркував, що два єства не можуть об’єднатися в одне зі збереженням усіх своїх властивостей, а тому стверджував, що при втіленні Христос прийняв тіло й душу людську, але не прийняв людського духу — відмінної частини людського єства.
У той час також почала поширюватися єресь Константинопольського єпископа Македонія, який хоча й визнавав Святого Духа третьою іпостассю Пресвятої Трійці, однак відрізняв Його за сутністю від Перших Двох Іпостасей та вважав творінням, а не Богом.
Єретик Аєцій вчив, що Бог Отець має зовсім інше єство, ніж Син. Учень Аєція Євномій говорив, що Бог Син підпорядкований Богу Отцю, а Святий Дух — Богу Сину. Євномій заперечував Хрещення в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, яке заповів Сам Спаситель, і перехрещував людей у «смерть Христа».
Крім згаданих, існували й інші лжевчення. Щоб подолати їх, імператор Феодосій Великий (379–395) у 381 році скликав у Константинополі ІІ Вселенський Собор.
У ньому взяли участь 150 єпископів Східної Церкви, серед яких були Мелетій Антіохійський, Григорій Нісський, Кирил Єрусалимський і Григорій Богослов.
На ІІ Вселенському Соборі затвердили догмат про рівність і єдиносущність Бога Духа Святого з Богом Отцем і Богом Сином, а також доповнили ще п’ятьма членами Нікейський Символ Віри, який містив сім членів.
Таким чином був складений Нікеоцаргородський Символ Віри, який і нині сповідує вся Православна Церква.
Також ІІ Вселенський Собор встановив форми церковного суду та порядок прийняття в церковне спілкування єретиків, що розкаялися
Слава Богу вовіки. Амінь.
