День пам’яті преподобномучениці Феодосії
29 травня/11 червня Православна Церква вшановує пам’ять преподобномучениці Феодосії.
Свята Феодосія народилася в Константинополі в благочестивій багатій сім’ї. Її батьки тривалий час були безплідними, проте ревно молили Господа дарувати їм дитину. При цьому вони багато постили та благодіяли бідним.
Про майбутнє народження в них дитини подружжя дізналося з Божественного одкровення, оскільки матері Святої з’явилася у видінні мучениця Анастасія та сповістила радісну звістку. Тоді ж батьки Феодосії вирішили присвятити своє майбутнє дитя Богу.
Невдовзі в подружжя дійсно народилася дитина, яку вони назвали Феодосією, тобто даною від Бога. З великою ретельністю батьки виховували свою дочку й навчали її страху Божого та читанню Святого Письма.
Коли Феодосії було сім років, помер її батько. Тоді матір привела її в жіночий монастир, де вона прийняла чернечий постриг.
Коли Святій було десять років, померла і її матір, яка залишила їй великий спадок.
Подорослівшаши, Феодосія витратила частину спадку на виготовлення трьох кованих ікон, які пожертвувала в храм, а решту роздала бідним.
Життя Феодосії проходило в подвигах молитви й посту та вдосконаленні в чеснотах.
Якось під час нічної молитви диявол підступив до Святої та сказав їй, що вона бореться з ним, а він боротиметься не тільки з нею, але й з усіма християнами, бо підніме боротьбу проти Церкви.
Тоді Феодосія осінила себе хресним знаменням, прокляла диявола, і він зник.
Після того Свята розповіла про своє видіння ігумені, яка сказала, що стадо Христове завжди бентежив диявол через лукавих людей, тому й тепер він наведе на Божу Церкву смуту і гоніння.
Невдовзі диявольська погроза справдилася. Царський престол зайняв нечестивий Лев Ісаврянин, який почав боротися проти шанування ікон. Т
Тодвороги Церкви скинули з патріаршого престолу Константинопольського патріарха Германа, а на його місце поставили єретика Анастасія.
За наказом імператора знищувалися не лише святі ікони, але й божественні книги. Так, єретики спалили бібліотеку, щобула при храмі Святої Софії. Вона містила в собі близько 300 тис. книг. Водночас з бібліотекою нечестивці спалили дванадцять розташованих при ній училищ разом із учнями та вчителями. Жителі Константинополя перебували у великій печалі.
Над воротами міста, які збудував ще цар Костянтин Великий, і називалися Мідними, знаходився мідний образ Спасителя.
Єретик Анастасій замислив знищити той образ і послав для цього воїнів.
Коли начальник воїнів із сокирою в руках почав підніматися по драбині, щоб виконати безбожний наказ патріарха, благочестиві жінки та преподобна Феодосія з монахинями, що перебували там, перекинули драбину. При цьому начальник воїнів впав і дуже забився.
Тоді ревнительки благочестя почали тягнути його по землі та наносити удари. Вони били його до тих пір, допоки він не помер.
Після того святі жінки пішли до патріарха Анастасія, почали докоряти йому й кидати в нього камінням. Той же зі страху, що підніметься проти нього народний бунт, поспішив донести про все імператору.
Почувши про скоєне, імператор послав воїнів, які вбили ревних жінок, а Феодосію, що мала благородне походження й була головною винуватицею того, що сталося, ув’язнили.
Протягом семи днів Святій щоденно завдавали по сто ударів, а на восьмий день її вивели з темниці та почали водити містом і немилосердно бити.
Коли Феодосію привели на Воловий торг, де продавалися та заколювалися тварини, один із воїнів випадково поранив собі ногу козячим рогом. Розлютившись, він схопив той ріг і почав бити ним по голові Мученицю.
Після того він проколов Святій рогом горло, і Феодосія одразу померла.
Християни забрали тіло мучениці Феодосі та поховали з благоговінням. Від чесних мощей Святої почали зцілюватися хворі.
Кончина святої Феодосії настала в 730 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.
