Святі отці Церкви про піст
Святі Отці Церкви розглядали піст як важливий засіб духовного вдосконалення, що вимагає від християнина не лише обмеження в їжі, але й утримання від гріховних думок, слів і вчинків. Піст – це жертва любові, шлях до очищення душі й тіла, а також підготовка до зустрічі з Богом.
_____________________________________________
Святитель Василій Великий
“Піст такий давній, як саме людство. Він заповіданий ще в раю. Адам дістав цю першу заповідь: ”З дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш”1(Бут. 2:17).
Це ”не їстимеш” – то наказ посту й стриманості. Якщо б Єва поклала піст на плід дерева того, ми тепер не мусіли б постити… Нас зранив гріх, і ми мусимо лікуватися покаянням. Покаяння ж без посту – безвартісна”2(Про піст 1).
“Тому, що ми не постили, нас вигнано з раю. Звершуймо, отже, піст, щоб до раю знову
повернутися! Хіба не бачиш, що Лазар через піст увійшов до раю?… Не виправдовуйся неміччю тіла та слабкістю! Це ж ти не переді мною виправдовуєшся, але перед тим, хто все знає” 3(Про піст 1).
“За свій піст Мойсей одержав Закон Божий, писаний Божим пальцем на таблиці. І як його піст на горі дав нам закон, так у долині обжерливість привела людей до ідолопоклонства”4(Про піст 1).
“Піст – це вірний сторож душі, вірний товариш тіла, зброя тих, що завзято борються, вишкіл для атлета. Піст відганяє спокуси, намащує до побожності, є другом поміркованості й
чистоти. На війнах він дає мужність, а в мирі – спокій. Він робить християнина святим”5(Про піст 1).
“Піст підносить молитву до неба, стає для неї крилами до лету вгору. Піст – приріст домів, мати здоров’я, вихователь молоді, окраса старців, добрий супутник, вірний друг дому для подружжя” 6(Про піст 1).
“Не шукай користі тільки в самому стриманні від страв! Правдивий піст – це усунення гріхів.
”Усувай усяке братання з неправдою”7(Іс. 58:6). Прости ближньому образи… Ти не їси м’яса, але пожираєш брата. Стримуєшся від вина, але не долаєш своєї зарозумілості… Гнів – це пияцтво душі, бо він її приголомшує, подібно як вино”8(Про піст 1).
“Піст завжди корисний для тих, що його радо приймають. Бо на того, хто постить, не наважаться нападати злі духи. Навпаки, радше сторожі нашого життя – ангели допомагають тим, що постом очистили свої душі” 9(Про піст 2).
“Справжній піст – це віддалення від себе злого, стриманість язика, утримання себе від гніву, здавлення в собі лихих пожадань, обмови, брехні, кривоприсяги. Бути вільним від тих речей – це справжній піст. І саме в цьому лежить добро посту”10(Про піст 2).
“І постити, і їсти треба побожно. Постимо тоді, коли через піст можемо краще виконувати Божу заповідь. А їмо не як захланні, але як Божі робітники, коли Божий закон вимагає зміцнювати тіло їжею. Завжди потрібно пам’ятати слова Апостола11(1 Кор. 10:31) : ”Чи їсте, чи п’єте, чи що інше робите, все робіть во славу Божу”.
Святитель Іоанн Золотоустий
“Значення посту полягає не в стриманості від їжі, а в усуненні гріхів. І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той безчестить його.
Ти постиш? Докажи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися! Коли побачиш свого друга щасливим, не заздри! Коли побачиш гарну жінку, пройди повз! Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла… Що за користь, коли ми стримуємося від птиць і риби, а гриземо та з’їдаємо братів”12(Про статуї 3).
“Батько посту – це закон Божий. Мати його – стриманість, терпіння, чеснота. Дочки його – подвиг, чистота, невинність. Сини його рідні – Мойсей, Ілля, Даниїл, Іоанн Хреститель і весь хор Святих, особливо пустельників і подвижників. Найближчі родичі його – віра, надія, любов. Друзі його – мир, покора, згода. Слуги його – славослов’я, безнастанний псалмоспів, чиста молитва”13(На початок святого Посту).
“У пості перебуває страх Божий, а плоди його – святість, непорочність, довір’я до Бога, небесне царство, життя вічне”14(На початок святого Посту).
“Можна багато постити й не дістати за це нагороди. Чому?
Бо стримавшись від їжі, не здержувалися від гріхів. Не їли м’яса, а з’їдали доми бідних. Не впивалися вином, а п’яніли злою хіттю. Проводячи весь день без їжі, перебували на сороміцьких видовищах… Яка користь із посту, коли ти позбавляєш тіло дозволеної законом їжі, а душі даєш протизаконну поживу” 15(Покаяння 4) .
«Хліба не їсти, а в гніві перебувати?” Яка користь знемагати від посту, а злословити ближнього? Яка користь утримуватися від їжі, а красти чуже? Яка потреба виснажувати своє тіло, а не нагодувати голодного?».
«Піст – захист і непереможна зброя тіла».
«Піст – знищення смерті та звільнення від гніву».
«Піст і тіло зберігає здоровим: не обтяжене їжею, воно не приймає болячок, але стає легким, зміцнюється для прийняття дарів».
«Піст, возносить тих, хто любить його на небеса, поставляє їх перед Христом і вводить у спілкування зі святими».
«Прекрасний труд посту, тому, що він полегшує душу від тягаря гріхів і легким робить ярмо заповідей Христових».
“Якщо теперішній піст проведемо з такою ревністю, що цього тижня зовсім перестанемо клястися, наступного подолаємо гнів, а ще через тиждень викорінимо обмови, а в подальші тижні поправимося ще в іншому, то йдучи тією дорогою вище й вище, мало-помалу осягнемо самого вершка чесноти”16(Про статуї 4).
Святитель Ігнатій Брянчанінов
«Перша заповідь, дана Богом людству, – заповідь про піст. Вона була необхідною для нас в раю, до падіння нашого, тим більше потрібна вона після падіння».
«Як на полі ретельно обробленому хліборобськими знаряддями, але не засіяному корисним насінням із особливою силою виростають бур’яни, так і у серці того, хто постить, якщо він, задовольняється одним лише тілесним подвигом, але не зодягне розум подвигом духовним, тобто молитвою, густо й сильно виростають бур’яни зарозумілості та високомудрості».
«Молитва є безсилою, якщо не має основи посту й піст є безплідним, якщо на ньому не збудована молитва».
«Подвиг посту не належить виключно тілу, він корисний і потрібний не тільки для тіла, але й для розуму та серця».
«Усі, хто бажають приступити до посту й молитви, та мають намір пожати плоди свого покаяння, почуйте слово Боже. Почуйте заповіт Божий, простіть ближнім їхні гріхи, вчинені перед вами».
Святитель Тихон Задонський
«Чималий посник, – той, хто утримується від блуду, перелюбства та всякої нечистоти; чималий посник – той, хто утримується від гніву, люті, злоби та помсти… Чималий посник – той, хто наклав на язик свій стриманість, не дає йому можливості марнослів’я, лайки, наклепу, осуду, запопадливості, брехні та всякої злостивості. Чималий посник – той, хто руки свої утримує від крадіжки, поцуплення, грабунку й серце своє від бажання чужих речей. Словом, добрий посник – той, хто далекий від усякого зла».
«Корисний нам піст тілесний, бо умертвляє пристрасті. Але піст душевний неодмінно потрібен, тому й тілесний піст без нього – ніщо.
Багато хто постить тілом, але не постить душею. Багато хто дотримується посту в їжі та напоях, але не в злих помислах, справах, словах. Яка їм із цього користь?
Багато хто постить через день, і два, і більше, але від гніву, злопам`ятства та помсти постити не хочуть. Багато хто не вживає м`яса, риби, вина, але язиком своїм уражають людей, подібних собі – яка їм із цього користь?».
Преподобний Ніл Синайський
«Початок плодючості – цвіт, а початок діяльного життя – стриманість. Молитва того, хто постить – як орлине пташеня ширяє у височині, а молитва того, хто пригостився, спадає додолу, обтяжена пересиченням. Розум того, хто постить – світла зірка на чистому небі, а розум того, хто пригостився, похмурий, як небо в безмісячну ніч».
«Тіло, яке підживлюють скупо, подібне до добре об’їждженого коня, що ніколи не скине вершника. Пересичення їжею годує помисли, а хто впився, напуває сон мріяннями».
Преподобний Марк Подвижник
«Піст, улюблені, радує Ангелів Охоронців наших, тому, що постом і молитвою ми стаємо їм близькими».
«Піст приносить користь тому, хто з розумом до нього приступає, і приносить шкоду тому, хто починає нерозумно його».
Преподобний Єфрем Сирин
«Від численних наїдків грубіє розум, а добра стриманість очищує його».
«Справжній піст – відсторонення від зла, утримання язика, вгамовування в собі гніву, зречення пристрастей, злослів’я, брехні, клятвопорушництва».
«Піст – добра охорона для душі, надійний співжитель для тіла. Піст відганяє спокуси, намащує на подвиг благочестя. Він співжитель тверезості й невинності. Піст підносить молитву на небо. Піст – мати здоров’я, опікун і охорона дівоцтва. Піст – дорога до покаяння. Піст не любить світу, ані того, що у світі».
«Постові радіє й Господь, якщо постимо з надією та вірою».
