23/6 липня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Митрофана.
Священномученик Митрофан, у миру Дмитро Іванович Краснопольський, народився 1869 року у Воронезькій губернії.
Закінчивши духовну семінарію, він одружився й його висвятили на диякона. Проте невдовзі він овдовів і прийняв чернечий постриг.
1916 року Святитель став єпископом Астраханським.
У січні 1918 року в Астрахані почалася братовбивча війна. Місцевий кремль зайняли червоноармійці, його обстрілювали білокозаки.
Архієпископ Митрофан, резиденція якого була на території кремля, у проповідях говорив про те, що люди гинуть внаслідок непотрібних і безкорисних дій громадянської влади. Святитель служив панахиди за всіма вбитими.
1919 року напередодні Трійці Архієрея заарештували. У слідчій справі не міститься ні протоколів допитів архієпископа Митрофана, ні пред’явленого йому обвинувачення, тільки арештний лист, а в ньому єдине слово: «розстріляний».
У владики Митрофана була можливість уникнути розстрілу, але він так відповів людям, які переконували його втекти: «Ви пропонуєте мені втечу, в той самий час, коли у нас на очах обстрілюють наших братів. Ні, я нікуди не поїду від своєї пастви, на моїх грудях Хрест Спасителя й Він буде мені докором у моїй малодушності».
Пізніше стало відомо, як відбувався той жахливий розстріл. На свято Володимирської ікони Божої Матері, о третій годині ночі комендант ЧК грубо витяг Святителя з камери в самій білизні. У закутку на них уже чекали троє солдатів із гвинтівками.
Владика Митрофан благословив їх, за що комендант ударив його і, схопивши за бороду, вистрілив у ліву скроню.
Священномученик Митрофан відійшов до Господа, якому все життя був вірним.
Слава Богу вовіки.
