День пам’яті мученика Єлевферія Кувікуларія
4/17 серпня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Єлевферія Кувікуларія, Візантійського.
Мученик Єлевферій походив із Візантії, виховувався при імператорському дворі та обіймав посаду кувікуларія (імператорського постільничого).
Будучи знатним вельможею, він користувався багатством і славою, проте нехтував земними благами й суєтою та пам’ятав про нетлінне та вічне.
Єлевферій щоденно співав священні піснепіви та зростав у чеснотах.
Один із рабів Святого під диявольським впливом вирішив обмовити його перед імператором. Він сповістив останньому, що Єлевферій навернувся до християнства, збудував церкву (на азійському березі Босфору, у Віфінії, біля річки Сангари), купив багато священних зображень, звершує Богослужіння християнському Богу та виснажує себе постом, сльозами й земними поклонами.
Після такого доносу імператор запалав гнівом і покликав Єлевферія до себе. Він приховав від Мученика свою злобу і начебто мирно запитав, чому він віддалився від них, нехтує їхньою любов’ю до придворних та особливою до нього увагою.
У відповідь угодник Божий сказав, що вимушено чинить так через різні хвороби свого тіла. Тоді імператор поцікавився у Святого, чому він один насолоджується чистим повітрям у своєму помісті й чи не можна його відвідати та разом із ним насолодитися благами заміського життя.
Єлевферій не надав належного значення цим словам, надвечір повернувся додому та в окремій кімнаті віддався Богомисленню.
Через деякий час Мученик заснув і в сновидінні зійшов у глибоку прірву, де побачив прекрасну церкву. Від того сну його охопив трепет.
Вранці Святий знову представ перед імператором, який зваблював його ласкавими словами та намагався похитнути його віру в Істинного Бога, проте даремно.
Тоді непохитного у вірі Мученика обезголовили.
За імператорським повелінням чесне тіло Єлевферія кинули на поживу собакам і птахам. Їх забрав один священник і поховав із честю.
Кончина Святого настала на початку IV сторіччя під час правління Максиміана.
Слава Богу вовіки. Амінь.
