Усе в руках Божих

Сер Фі́ліп Е́нтоні Го́пкінс  — валлійський актор і режисер, знявся більш ніж у ста фільмах, володар декількох “Оскарів”( ролі в фільмах: “Мовчання ягнят”, “Батько”) розповів про свій досвід розуміння Божого Провидіння.

___________________________________________________________________________

Коли я був алкоголіком, моїми найкращими співрозмовниками виявлялися випадкові товариші по чарці в барах. Уявні друзі.

Проте, знаєте, в стані алкогольного сп’яніння приємно вислуховувати нескінченні історії про чужі печалі та турботи, у той час, як сам усередині – наче бовван.

Тоді зі мною часто бувало – вип’єш пляшку текіли, й кажеш сам собі: «А тепер можна й померти».

І при цьому алкоголікам доступне те, повз що проходять непитущі – щирість. Так-так. Багато голлівудських продюсерів віддали б все, аби отримати цей потаємний людський матеріал.

Іноді я чув таке, від чого волосся вставало дибки. Але була одна історія, яка прямо-таки прополоскала мене.

Не пам’ятаю, як його звали, на вигляд – серйозний, чепурно одягнений, дорогий портфель, найчастіше саме такі сходять із розуму.

Підсів до мене: “Я бачу, ти хороший хлопець, давай вип’ємо”.

Чому п’яниць часто називають «хорошими хлопцями», не збагну.

Чарка за чаркою, і незабаром я став володарем цілих збірок творів його життя.

Він говорив про те, що він на плаву, що дружина вагітна, бажаний контракт підписано, а з понеділка він обійматиме посаду, про яку мріяв останні десять років.

“Я злітаю”, – сказав мені тоді той чоловік. Так, саме так: я злітаю …

І тут він схопив ще одну чарку, і, процідивши крізь зуби: «Ти не повіриш, які в мене потужні проєкти в голові», – перекинув її, й кинувся до виходу.

Щось у мені закричало: затримай його, хай він ще вип’є! Але ні, він уже був на вулиці. 

І я відвернувся від вікна, біля якого ми сиділи.

А за мить – вереск гальм, крики, і я побачив на перетині двох вулиць щось безформно-криваве, що ще хвилину тому було людиною.

Що такого зробив той хлопець, що Всевишній так жорстоко його зупинив? Чим він був гірший за мене, злісного п’яниці, всередині якого порожнеча? Чому я залишився живим, а його зіскребли з асфальту?

О, ні, після того випадку я не кинув пити, це сталося набагато пізніше, але я зрозумів головне:

будь спокійний, не поспішай ніколи, не сміши Господа своїми планами, не бийся з піною біля рота, вбиваючи свою правду в голови інших.

«Пам’ятай, твоя радість і смерть прийдуть до тебе у свій потрібний час … ».

Ентоні Гопкінс

Знайдено в інтернетах