День пам’яті преподобного Матфія Прозорливого Печерського
5/18 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Матфія Прозорливого Печерського, мощі його в Ближніх печерах перебувають.
Святий Матфій подвизався в Києво-Печерському монастирі й отримав від Господа дар бачити нечистих духів, викривати їх і відкривати на користь вірян їхні підступні наміри.
Одного разу під час Богослужіння Преподобний поглянув на монахів, які співали на обох кліросах і побачив біса, що у вигляді воїна обходив братію.
На одязі нечистого духа були липкі квіти, які він кидав на тих, хто співали. Той монах, до якого причіплялася квітка, невдовзі через свою слабкість знаходив причину вийти з храму, ішов у свою келію й засинав. Ті ж, до кого квітка не чіплялася, бадьоро вистоювали все Богослужіння.
Коли Святий розповів про своє видіння, монахи почали стерегтися залишати храм передчасно.
Зазвичай угодник Божий останнім виходив із храму. Одного разу після Утрені, оскільки його келія була далеко від церкви, Матфій сів відпочити під церковним билом. У той час він побачив, як геть від монастирських воріт направляється натовп бісів, і одного з них, що їде на свині, оточують інші.
Святий запитав у нечистих духів, куди вони йдуть. У відповідь той, що гордовито їхав верхи на свині, сказав, що за Михайлом Тоболковичем.
Старець перехрестився та пішов у свою келію. Вранці він послав свого учня запитати, чи в келії Михаїл.
З’ясувалося, що той після Утрені вийшов за огорожу обителі.
Тоді про своє видіння Преподобний розповів ігумену та старшим монахам.
Ігумен покликав Михаїла, наставив повчанням і відпустив у келію.
Святий радив й іншим монахам перебувати в келіях, постійно згадувати про Бога та молитися про прощення гріхів.
За ігуменства Никона, наступника Стефана, що управляв монастирем після преподобного Феодосія, Матфій побачив під час Утрені у видінні на ігуменському місці віслюка.
Святий зрозумів, що ігумена нема на Богослужінні.
Він розповів про видіння Никону, і той почав гірко каятися у своєму гріху. З того часу ігумен залишав усі монастирські невідкладні справи та приходив раніше за всіх на Богослужіння.
Блаженний старець мав багато й інших видінь, які відкривав для користі братії.
У глибокій старості, в 1088 році, Подвижник відійшов до Господа. Мощей Преподобного, що почивають в Антонієвій печері, не торкнулося тління.
Слава Богу вовіки. Амінь.
