День пам’яті преподобної Пелагії

8/21 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять преподобної Пелагії.

В Антіохії Сирійській у V сторіччі жила жінка-блудниця язичницької віри на ім’я Пелагія. Вона сяяла красою та багатьох звабила до гріха.

Якось архієпископ Антіохії скликав до себе вісім єпископів із довколишніх міст. Серед них був Іліопольський єпископ Нонн. Він вирізнявся своїми чеснотами, і єпископи захотіли почути від нього повчання. Вони сіли біля дверей церкви святого мученика Іуліана і стали слухати Нонна.

У той час повз церкву гордовито пройшла Пелагія. Вона була одягнена в дороге вбрання та прикрашена коштовними прикрасами. Блудницю оточувало безліч юнаків і дівиць у гарному одязі. Молоді чоловіки не могли насититися спогляданням її краси.

Коли єпископи побачили Пелагію, то закрили очі. Тільки Нонн тривалий час дивився на неї. Потім він запитав в інших єпископів, чи сподобалася їм краса тієї жінки.

Ті ж промовчали. Тоді Нонн заплакав і запитав удруге, чи не насолодилися вони її красою.

Єпископи продовжували мовчати. Тоді Нонн сказав, що Бог поставить цю жінку на Страшному Суді та засудить їх нею. Адже вона багато часу й зусиль докладає для того, щоб виглядати якомога краще та подобатися чоловікам; вони ж не дбають про те, щоб їхні душі були прекрасними в очах Небесного Жениха, і не прикрашають їх чеснотами.

Після того Нонн зі своїм дияконом Іаковом пішов у келію і почав зі сльозами молитися Богу. Він просив у Христа прощення за те, що не трудиться догодити Йому й перебуває в ліні. Водночас він молив Господа, щоб Він навернув ту жінку до Себе та, щоб вона не загинула в розпусті.

Потім святому Нонну наснився сон. Уві сні він бачив смердючу чорну голубку. Вона кружляла довкола нього під час Літургії. Коли диякон сказав оглашенним вийти, голубка відлетіла. Після Літургії Нонн побачив її в притворі. Він схопив її та кинув у воду, яка там була. Голубка вилетіла з води біла як сніг, піднялася у височінь і зникла з очей.

Після Богослужіння в соборній церкві Нонн повчав народ і говорив про Страшний Суд. У цей час у церкву мимохідь зайшла Пелагія. Вона почула повчання й замислилася про свої гріхи.

Її обличчя залили сльози, а відчай почав наповнювати душу. Через своїх слуг вона довідалася, де живе Нонн, і написала йому послання. Пелагія просила його привести її до Христа.

Нонн дозволив їй прийти та побачитися з ним та іншими єпископами.

Тоді Пелагія прийшла в церкву мученика Іуліана. Там зі сльозами вона впала до ніг святого Нонна й просила сподобити її Святого Хрещення.

Нонн відповів, що не можна хрестити блудницю без поручителів, щоб вона знову не повернулася до гріховного життя.

Пелагія почала омивати ноги святого сльозами й витирати своїм волоссям. Вона сказала йому, що він буде винуватцем її подальшого гріховного життя, якщо не охрестить її. Крім того Пелагія говорила, що він буде відповідати за неї перед Богом.

Усі присутні єпископи раділи такому наверненню грішниці, а блаженний Нонн через свого диякона розповів про це архієпископу.

Архієпископ зрадів і послав із Іаковом до Нонна дияконису Роману, щоб вона допомагала під час Хрещення.

Тож Пелагія сподобилася Святого Хрещення та причастилася Святих Тайн.

Через декілька днів вона віддала єпископу Нонну свої багатства, що були нажиті неправедним шляхом, а він передав їх економу для роздачі нужденним людям. Також Пелагія обдарувала золотом і сріблом своїх слуг і відпустила їх на волю.

На восьмий день після Хрещення Свята зодяглася у волосяницю й потай від усіх покинула Антіохію.

Романа скорбіла через те, але Нонн сказав їй, що Пелагія обрала добру долю.

Через три роки диякон Іаков вирушив у Єрусалим на поклоніння Святим місцям. За порадою Нонна він відвідав на Єлеонській горі затворника Пелагія, а насправді колишню блудницю Пелагію.

Її келія не мала дверей, а лише невелике віконце. Іаков не впізнав Святу, бо краса її від посту та подвигів зав’яла.

Пелагія ж сказала Іакову, щоб він попросив єпископа Нонна помолитися за неї, та назвала Нонна святим мужем і апостолом Христовим.

Після того Іаков відвідував різні монастирі й братію та чув, як всі прославляють Пелагія.

Перед поверненням у Іліополь він вирішив ще раз побачитися з тим затворником. Іаков прийшов до його келії та впродовж трьох днів періодично стукав у віконце, однак відповіді не було. Тоді Іаков силоміць відкрив віконце і побачив, що Пелагій помер.

Невдовзі до того місця зібралося безліч священників, монахів і мирян. Прибув і патріарх Єрусалимський.

Коли тіло подвижника почали намащувати ароматами, то виявилося, що він — жінка. Всі прославили Бога, Який має багато прихованих святих. Тіло Преподобної з честю поховали на місці її подвигів.

Так звершила свій шлях покаяння колишня блудниця та відійшла в Небесні Обителі. Нехай Господь помилує і нас грішних у день Суду. Амінь.