День пам’яті правовірних царя Іустиніана та цариці Феодори
14/27 листопада Православна Церква вшановує пам’ять правовірних царя Іустиніана та цариці Феодори.
Святий Іустиніан (Флавій Петр Савватій Юстиніан), відомий як Юстиніан І або Юстиніан Великий, згідно з більшістю джерел, був фракійцем за походженням і народився в 482 або 483 році.
Він зійшов на Візантійський імператорський престол після свого дядька Юстина І в 527 році.
За правління Іустиніана Візантія здобула ряд військових перемог у Персії, Африці та Італії. Правовірний імператор викорінював язичницькі вірування серед вандалів і вестготів та поширював християнство.
Він закрив язичницькі школи в Афінах. У Малу Азію Святий послав Ефеського єпископа Іоанна, де той охрестив понад 70 тис. людей.
Для новонавернених за наказом імператора було збудовано 90 храмів, багато з них на честь Пресвятої Діви Марії.
У той час були зведені монастир на Синаї та величний храм Святої Софії, Премудрості Божої, у Константинополі (храм, зведений Костянтином Великим, був спалений під час одного бунту).
Різнобічно освічений імператор піклувався про здобуття освіти кліриками і монахами, тому за його наказом вони вивчали риторику, філософію та богослов’я.
Угодник Божий дбав про збереження чистоти Православ’я. Під час його правління Церкву Христову тривожили орігеніти, монофізити, несторіани.
Проти єретичних вигадок Святий склав піснеспів «Єдинородний Сине й Слово Божий», яку повелів співати під час Богослужінь. Донині ця пісня співається на Літургії перед малим входом.
За імператорським наказом у 553 році відбувся V Вселенський Собор. Причиною його скликання стали спори між несторіанами та євтихіанами (монофізитами). Це стосувалося переважно творів учителів Сирійської Церкви Феодора Мопсуетського, Феодорита Кірського та Іви Едеського, які явно містили несторіанські хибні погляди, але на IV Вселенському Соборі згадані не були.
У спорах з євтихіанами несторіани посилалися на ці твори, а євтихіани бачили в цьому привід заперечувати IV Вселенський Собор і зводити наклепи на Православну Вселенську Церкву. Вони доводили, що нібито вона ухилилася в несторіанство.
На V Вселенському Соборі ці три твори Феодора Мопсуетського, Феодорита Кірського й Іви Едеського засудили, також був засуджений Феодор Мопсуетський, який не розкаявся. Феодорит Кірський та Іва Едеський відмовилися від своїх хибних поглядів і їх помилували. Собор повторно засудив єресі Несторія та Євтихія.
Святий Іустиніан дбав про порядок, право і законність у державі. Він керував укладанням повного зібрання римських законів, відомого під назвою «Кодекс Юстиніана». «Новелли» правовірного імператора входять до руської Кормчої Книги.
Угодник Божий вирізнявся особливою набожністю та часто постив. Святу Чотиридесятницю він проводив у суворому пості та молитвах. У той час він не їв хліба, а лише раз у два чи три дні вживав рослини; його питвом була тільки вода.
14 листопада 565 року імператор Іустиніан відійшов до Господа. За заслуги на користь Православної Церкви та благочестя він приєднаний до сонму святих. Також приєднана до лику святих його дружина імператриця Феодора, що спочатку жила гріховно, а потім розкаялася й обрала чистоту та благочестя.
Слава Богу вовіки. Амінь.
