День пам’яті мучеників Закхея й Алфея
18 листопада/1 грудня Православна Церква вшановує пам’ять мучеників Закхея, диякона Гадаринського, й Алфея, читця Кесарійського.
У древній Кесарії Палестинській існував звичай прощати злочини в’язням у темницях із нагоди 20-річного правління імператорів. Ця традиція збереглася й за правління жорстокого гонителя християн Діоклетіана (284–305).
У ті часи найбільших злочинців відпускали на свободу, однак, тих, хто вірив у Христа нещадно катували.
Серед інших послідовників Христа до рук нечестивих потрапив диякон Гадаринської Церкви на ім’я Закхей. Місто Гадара розташовувалося на березі річки Ієромакса, що на південний-схід від Геннісаретського озера.
За сміливе та мужнє сповідування істинної віри він зазнав тяжких мук. Страждальця сікли різками, терзали кігтями, а потім із закованими в колодки ногами ув’язнили.
Тоді ж нечестиві схопили читця Кесарійської церкви Алфея, що народився в Єлевферополі (на півдні Палестини, у колишній Іудеї). Він мав знатне походження та доводився родичем Закхею.
Коли через жорстокість гоніння й тяжкість тортур велика кількість християн відвернулися від святої віри й готувалися до ідольського жертвоприношення, Алфей увірвався до їхнього натовпу й почав відмовляти від принесення скверних жертв ідолам. Те й було причиною його арешту.
Як і Закхея, мученика сікли різками та терзали кігтями. Потім його закували в одні колодки з Закхеєм.
У такому стані угодники Божі провели ніч, а наступного дня їх обезголовили. Кончина святих настала в 303 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.
