Велика сила материнської праці

“Якщо потрібно носити тягар один одного, то тим більше – дружини. Якщо вона бідна, не докоряй; якщо нерозумна, не засуджуй, а краще постарайся навчити її; адже вона – член твій; ви – одне тіло”. (Свт. Іоанн Златоуст)

Сила витирвалості

Я просто дивуюся, яка в жінок витривалість!

Вони ж семижильні! Тіло жінки може бути слабшим, ніж чоловіче, але вона має сильне серце, і, коли вона працює ним, то має таку витривалість, яка перевищує чоловічу силу.

Так, у чоловіка є тілесні сили, але серця, яке має жінка, у нього немає.

Якось я спостерігав за однією кішкою, яка прийшла до мене в каливу зі своїми кошенятами. Худа-прехуда, ребра можна було перерахувати. Якось до мене у двір забіг великий мисливський собака. Курд — так звали кота — кинувся прожогом, а кішка приготувалася до бою, вигнулася дугою, прийняла загрозливу позу й зготувалася накинутися на пса.

Я тільки здивувався: звідки в неї взялося стільки сміливості! Бачиш: вона боронила своїх кошенят.

Мати страждає, вибивається з сил, але ні болю, ні втоми при цьому не відчуває.

Вона примушує себе до роботи, але люблячи дітей, люблячи свій дім, все робить з радістю.

Людина, яка цілими днями лежить на боці, втомлюється більше, ніж вона.

Пам’ятаю, коли ми були маленькими, наша мати мала носила воду здалеку, а ще готувала, пекла хліб, прала одяг та ще й працювала в полі. При цьому ще й ми – діти – не давали їй спокою: коли ми сварилися між собою, до її численних справ та клопотів додавались ще й суддівські обов’язки!

Однак вона говорила: “Це мій обов’язок. Я зобов’язана робити все це та не нарікати”.

Вона вкладала в ці слова добрий зміст. Вона любила дім, любила своїх дітей і від справ та турбот не вибивалася з сил. Вона все робила з серцем, із радістю.

Чим більше минає років, тим більше мати любить дім. Її роки вже не ті, що раніше, проте, незважаючи на це, вона жертвує собою все більше й більше, щоб і онучат виростити.

Сила терпіння

— Так воно й буває. Якщо пара биків запряжена в одне ярмо й один із них слабосилий або лінивий, то інша тварина впирається з більшою силою й тягне за двох. …Ти ось уяви матір, у якої четверо дітей: одна дитина розумово відстала, інша — душевнохвора, ще одна страждає на таласемію, остання вештається по ночах невідомо де, з чоловіком нещасна теж мучиться, скільки ж їй доводиться всього терпіти!

Та так, що хоч криком кричи, так, що нікому про свій біль і не розкажеш, тому що про деякі речі, що відбуваються в сім’ї, не можна розповісти за порогом дому.

Приміром, її чоловік може жити зовсім відокремленим життям, а на неї не звертати жодної уваги, в нещасної нема грошей навіть заплатити за житло, її хочуть виселити з будинку. Вона змушена шукати роботу, наражатися на різні небезпеки і просити тебе: “Помолись, щоб хоча б цих небезпек я позбулася!”

Або її чоловік п’є, не працює й вона змушена працювати сама, наприклад, мити сходи в багатоповерхівках. А чоловік ходить по тавернах, п’яний повертається додому за північ, б’є її, вимагає в неї гроші або навіть сам іде до її начальства й забирає те, що вона заробила. Ех, яка ж це мука!

З деякими жінками все зрозуміло — у них є якісь гріхи й, коли траждають таким чином, то вони за них розплачуються. Але ж є й інші — у яких таких гріхів нема.

Ці останні будуть мати чисту винагороду за пережиті ними страждання.

Я знайомий з однією матір’ю. У дитинстві вона була подібна до ангела! Найдобріша душа, найтихіша дитина в сім’ї. І якому ж вона дісталася страшному скандалістові! Як обманулись її рідні!

Вона вийшла заміж за п’яницю, який ще в дитинстві був страшенним бешкетником. Його батько пив, і він теж перейняв цю погану звичку. І ось зараз нещасна жінка горбатиться по чужих домах, виснажується на роботі, а чоловік б’є її й погрожує ножем. Скільки разів він кричав: “Я тебе заріжу!” І вона боїться, як би він і справді її не зарізав! Вона переживає справжні муки! Але ж у неї четверо дітей. Рідні цієї нещасної дійшли до того, що радять їй розлучитися, але вона відповідає їм: “Я думаю ще потерпіти”. І терпить.

Вам це зрозуміло? Ця жінка не читала ні патериків, ні житій святих, і, однак, вона терпить!

Відповідальність матері

• Батьки повинні віддавати якнайбільше часу своїм дітям, навіть на шкоду своїм заняттям та своїй роботі. А жінкам слід вести просте життя, щоб вони могли більше займатися своїми дітьми, коли діти цього потребують.
• Батькові обійми – якщо в ньому немає Благодаті Божої – сухі. А обійми материнські – навіть без Бога – мають в собі молоко. Дитина любить свого батька і поважає його. Але і ця любов до батька збільшується від ніжності і тепла материнської любові.
• Благоговіння матері має велике значення. Якщо у матері є смирення, є страх Божий, то все в домі йде як слід. Я знайомий з молодими матерями, обличчя яких сяють, незважаючи на те, що ці жінки нізвідки не отримують допомоги. Спілкуючись із дітьми, я розумію, в якому стані перебувають їхні матері.
• Велику відповідальність за виховання несе не батько, а мати. Якщо в той час, коли дитина ще перебуває в утробі матері, батьки моляться, живуть духовно, то малюк народиться освяченим. І якщо вони допоможуть йому духовно, то дитя стане освяченою людиною і, у свою чергу, допомагатиме суспільству: чи служитиме він у Церкві, чи увійде до органів влади, чи займе ще якесь місце. Всі ми повинні допомагати дітям, щоб вони стали правильними людьми, щоб і наступним поколінням залишилось трохи (духовної) закваски

Старець Паїсій Святогорець