День пам’яті преподобного Маркіана

10/23 січня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Маркіана.

Святий Маркіан народився в багатій благородній благочестивій сім’ї. Разом із батьками він переселився з Риму до Константинополя.

Маркіан старанно навчався й отримав гарне виховання. Він любив Богослужіння, і згодом патріарх зробив його своїм кліриком. Пізніше він удостоївся пресвітерського сану та отримав призначення бути економом собору святої Софії.

Після смерті батьків Маркіану залишилося велике багатство, яке він присвятив Богу. Святий щедро жертвував на будівництво й оновлення храмів, благодіяв бідним.

Коштом Маркіана була споруджена церква на честь великомучениці Анастасії, а пізніше й церква в ім’я мучениці Ірини.

На свої потреби Преподобний майже нічого не витрачав й одягався бідно, іноді віддавав убогим і той одяг, який мав.

Коли був добудований і прикрашений храм на честь святої Анастасії, у самий день пам’яті великомучениці звершувалося його освячення та перенесення мощей угодниці Божої. Чесні мощі переносили урочисто зі старого храму в новий. У торжестві брали участь патріарх із кліром, імператор із синклітом і народ.

Тоді ж до Маркіана підійшов бідний і попросив у нього милостині. Оскільки у Святого не було нічого при собі з грошей, то він у безлюдному місці зняв із себе одяг і віддав його вбогому, а сам залишився в фелоні.

Під час Богослужіння в храмі інші священники побачили на Маркіані під фелоном дорогоцінне вбрання й доповіли про це патріарху.

Той бачив те ж саме й після Літургії призвав до себе Святого та докорив йому, що він носить такий одяг, який подобає носити імператору.

Маркіан на те відповів, що з юності не звик носити дорогоцінне вбрання. Після того всі побачили під фелоном наге тіло Святого, який змушений був розповісти, як пожертвував свій одяг бідному.

Якось Маркіан потрапив під дощ, намочив своє єдине вбрання та змушений був сушити його у своїй кімнаті над вогнем. У той час прийшли кликати його до патріарха, але він не виходив.

Тоді один із тих, хто був посланий за Святим, заглянув у щілину й побачив, що Преподобний сушить одяг.

Коли про це доповіли патріарху, він сказав, що не слід дивуватися тому, бо Маркіан від юності навчився добровільної вбогості та смиренню.

За доброчесне життя Господь наділив Святого даром зцілювати недуги та виганяти бісів.

Одного разу вагітна жінка через тисняву в храмі піднялася на покрівлю церкви й випадково впала звідти та розбилася на смерть.

Преподобний помолився за неї Господу, і вона ожила; живим був і плід в її утробі.

Коли сталася в Константинополі пожежа й полум’я оточило храм на честь святої Анастасії, Маркіан зійшов на дах храму та почав молитися Богу. Тоді вогонь повернув у зворотному напрямку і згас.

У похилому віці незадовго до своєї кончини Маркіан ходив уночі вулицями, знаходив мертвих, обмивав і одягав їх. Після того він наказував їм встати й поцілуватися з ним, і вони вставали та цілували Святого, а потім знову помирали.

Умовляннями та щедрою милостинею Преподобний відвернув від гріховного життя багатьох блудниць.

Маркіана поважали імператори, святителі й народ. Після блаженної кончини Святого його тіло поховали в обителі на честь святоого Іоанна Предтечі біля церкви на честь мученика Мокія.

Помер преподобний Маркіан у 70 х роках V сторіччя.

Слава Богу вовіки. Амінь.