День пам’яті преподобного Афанасія Сяндемського
18/31 січня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Афанасія Сяндемського, Вологодського.
Святий Афанасій був учнем преподобного Олександра Свірського й наприкінці XV сторіччя подвизався у Валаамському монастирі.
Преподобний Олександр у той час жив на одному з Валаамських островів у тісній печері. Згодом він почав жити самітником у монашеських подвигах. Ліси Обонезької п’ятини Новгородських земель на річці Свірі стали йому домівкою. Там через сім років подвижник розпочав влаштування обителі.
Тоді Афанасій залишив Валаам і прийшов під його керівництво.
Преподобний вирізнявся смиренномудрістю та слухняністю й був улюбленим учнем ігумена новоствореної Свірської обителі.
Він удостоївся побачити, як святого Олександра відвідувала Пресвята Богородиця.
Після смерті наставника Афанасій почав проводити пустельницьке життя. Для цього він обрав дрімучі ліси Карелії, де на пагорбі між озерами Сяндем і Рощинське спорудив собі невелике житло.
Деякі монахи приєдналися до Афанасія, і таким чином виникла Сяндемська пустинь.
У ній насельники збудували каплицю в ім’я Живоначальної Трійці та вісім келій.
Однак через деякий час місцеві жителі, охоплені заздрістю, домоглися виселення Преподобного, й пустинь запустіла.
Святий Афанасій повернувся у Свірську обитель і став її ігуменом. Імовірно тоді ж він його удостоїли сану священника.
У 1577 році Преподобний звернувся до Новгородського архієпископа Олександра з проханням про влаштування на місці пустині монастиря з храмом на честь Живоначальної Трійці й виділення площі під ниву.
Архієпископ задовольнив прохання Святого, й обителі дали землі на відстань однієї версти в усі чотири сторони від неї.
Преподобний Афанасій показував братії приклад працелюбності й терпіння, був її наставником, і монахи трудами своїх рук здобували собі на прожиття.
Сам же Святий користувався настановами Адріана Андрусовського, валаамського схимника, що заснував монастир на березі Ладозького озера за 20 верст від Сяндемської пустині.
Подвижники часто зустрічалися та спілкувалися на духовні теми. Пам’ятками цих зустрічей стали хрести, поставлені святими між двома обителями.
Передання сповіщає, що на місці, де згодом була споруджена церква на честь святителя Миколая, Афанасій поставив хрест і передрік заснування там храму Божого.
При усті ріки Сяндемки на обох її берегах стоять кам’яні хрести. Згідно з переданням, вони прибули разом із Афанасієм із Валаама. Місцеві жителі розповідали, що ці хрести приплили за Святим проти течії з боку Ладозького озера.
За древнім переказом, наприкінці життя Преподобний усамітнився заради суорих подвигів на одному з островів озера Сяндем, що називається Святим.
Спочив Афанасій у своїй пустині. Його чесне тіло поховали на одному з мисів Рощинського озера, де згодом спорудили храм на честь Александрійських святителів Кирила й Афанасія.
Під час нашестя литовців і шведів на початку XVII сторіччя були знищені всі письмові свідчення про Преподобного.
На початку XVIIІ сторіччя Сяндемська пустинь повністю згоріла. У 1720 році був відбудований з підвалин храм святих Кирила й Афанасія. Коли копали після пожежі фундамент під нього, то знайшли нетлінні мощі Преподобного.
Через декілька діб після того їх знову поховали в колишній могилі. Над нею всередині храму спорудили раку з червоного дерева.
Пам’ять преподобного Афанасія святкується двічі на рік: 18 січня і 2 травня за старим стилем.
Слава Богу вовіки. Амінь.
