День пам’яті преподобного Мелетія Іпсенійського
12/25 лютого Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Мелетія Іпсенійського.
Святий Мелетій Іпсенійський народився наприкінці XVIII сторіччя в Османській імперії. Місцем його народження було родоське поселення Лардос (нині Греція).
У Святому Хрещенні хлопчика назвали Єммануїлом. Батьки, Миколай і Стаматія, виховували його в благочесті.
Коли Єммануїл був ще немовлям, то в середи та п’ятниці не пив материнського молока. Пізніше отрок роздавав бідним із дому їжу. Сім’я не була багатою, і батьки докоряли йому за те, проте виявилося, що запасів у коморі не меншає.
У дитинстві Преподобний навчився грамоти. Він любив читати житія святих і відвідувати Богослужіння. Угодник Божий прагнув проводити доброчесне життя в чистоті й любові до Бога.
Під час випасання овець свого батька Єммануїл знайшов багато відлюдних місць, де міг вільно молитися.
Якось уночі він молився серед руїн древнього монастиря на пагорбі й раптом побачив дивний стовп світла, що простягався від землі до неба.
Святий підійшов ближче й помітив у коренях старого оливкового дерева ікону Пресвятої Богородиці.
Зі страхом Преподобний став на коліна й із піднятими вгору руками почав славити Господа та дякувати Богоматері за чудесне з‘явлення ікони.
Невдовзі він удостоївся побачити у видінні Саму Пречисту Діву Марію, Яка сказала, що на тому місці слід збудувати посвячену Їй церкву та відбудувати зруйнований монастир. Також Божа Матір вказала місце, де Єммануїл знайшов потрібний для будівництва обителі скарб.
На будівництво храму та келій Преподобний отримав дозвіл від османської влади.
Коли спорудження церкви на честь Успіння Богородиці завершили, угодник Божий удостоївся чернечого постригу з іменем Мелетій.
Пізніше його хіротонісали в ієродиякона, а потім — в ієромонаха.
Преподобного призначили настоятелем новоствореної обителі, що до початку ХХ сторіччя отримала назву Іпсенійської.
Святий віддавався суворим подвигам. Вночі він молився в розташованій поблизу монастиря печері, а вдень сповідав людей.
Заради духовної користі до ієромонаха Мелетія прибувало багато народу. Часто Преподобний ходив у довколишні поселення, де сповідав місцевих жителів і повчав їх істинної віри та благочестя.
Господь наділив Святого даром зцілення хворих і владою над нечистими духами. Преподобний звершував чудеса і разом із тим наставляв християн бути непохитними у вірі та жити за заповідями Божими.
Жінок-християнок святий Мелетій застерігав від шлюбу і плотських зв’язків з іновірцями.
Якось у нічну пору угодник Божий повертався з Лардоса у свій монастир. На шляху йому потрібно було перейти через річку, що вийшла з берегів. Святий перехрестив воду та пройшов по водам річки, ніби по суші. При цьому шлях йому осявало небесне світло.
Мусульмани ненавиділи Преподобного та намагалися його вбити, однак Господь беріг Свого угодника.
Тоді нечестиві обмовили Мелетія перед Родоським митрополитом. Вони заявили, що він є батьком незаконнонародженої дитини.
Святого викликали до архієрея. Він був похилого віку й помер біля ніг архієрея під час дізнання.
Кончина угодника Божого настала в середині ХІХ сторіччя.
Віряниі острова Родос шанували Мелетія як святого. Від мощей Преподобного поширювалися пахощі, що свідчило про його святість. Частину мощей роздали в інші місця, а частину залишили в монастирі Іпсені.
Молитвами Преподобного і дотепер звершуються чудеса.
Пам’ять угодника Божого встановлено святкувати 12 лютого (за ст. ст.) в день пам’яті його небесного покровителя святителя Мелетія Антіохійського.
Слава Богу вовіки. Амінь.
