День пам’яті святителя Лева Римського
18 лютого/3 березня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Лева, папи Римського.
Святитель Лев народився в Італії та здобув гарну освіту. Він жив доброчесно й удостоївся сану архідиякона.
Пізніше, після смерті папи Римського Сікста ІІІ (432–440), Лева обрали його наступником. Він ревно пас словесне стадо Христове (440–461).
У той час лютий завойовник Аттіла, вождь гунів (азійського кочового народу), підступив до Італії.
Місцеве населення не могло протистояти силі грізного ворога, й папа Лев зі сльозами почав молити Бога про порятунок своєї пастви. Також Святий ревно просив допомоги в первоверховних апостолів Петра й Павла.
Після того він сам вирушив до жорстокого Атілли й із Божою допомогою згасив лють ворога та вмовив його відступити від меж Італії.
Воєводи гунів потім запитували у свого ватажка, чому він покорився лише одному римлянину та залишив італійські багатства. Аттіла відповів, що поряд із папою стояли два подібні до Ангелів мужі з мечами в руках та погрожували йому смертю.
Під час архіпастирського служіння святого Лева Церкву Христову бентежили своєю єрессю Євтихій, архімандрит Царгородський, і Діоскор, патріарх Александрійський.
У своєму вченні вони зливали в єдине єство два єства в Іісусі Христі: Боже та людське.
У 449 році єретики зібрали в Ефесі (стародавнє місто на західному узбережжі Малої Азії) неправедний собор і несправедливо засудили та жорстоко побили патріарха Царгородського Флавіана. Після того побиття Патріарх через декілька днів помер.
Святий Лев намагався зміцнити Церкву Христову та захистити її від єретиків. Для цього він посилав до візантійських імператорів Феодосія ІІ (408–450) і Маркіана (450–457) прохання про скликання Вселенського Собору.
Зрештою 8-го жовтня 451 року в місті Халкидоні (древнє місто в Малій Азії, нині р-н Стамбула Кадикьой) відкрилися засідання IV Вселенського Собору. У ньому взяли участь 630 святих отців.
Однак папа Лев не прибув на Собор через старість і часті нашестя на італійську землю ворогів. Замість себе він послав єпископів Пасхазія та Лукентія й пресвітерів Воніфатія та Василія.
Під час соборних засідань зачитали послання папи Лева, написане святому Флавіану, патріарху Царгородському, який скликав у Константинополі помісний собор проти Євтихія.
Як свідчить Єрусалимський патріарх Софроній, після написання цього послання Лев поклав його на гробі Апостола Петра. При цьому папа молив Апостола, щоб він виправив допущені в посланні помилки та пояснив те, що ще потребує пояснення.
Через сорок днів після цього апостол Петро з’явився Леву й сказав, що він прочитав і виправив.
Тоді папа Лев забрав послання з гробу Апостола й знайшов його дійсно виправленим.
Послання святого Лева, яке зачитали на Соборі, затуляло уста єретиків і стверджувало Православ’я. Те послання й пізніше використовувалося Святими отцями Церкви в боротьбі проти єресі.
Вищезгаданий святий Софроній повідомляє наступне.
Єретики хулили послання папи Лева, а Александрійський патріарх Євлогій (579–607) захищав його. Через те Євлогій удостоївся прихильності святого Лева, що вже перебував у Небесних Обителях.
Про те свідчить розповідь святого Феодора, єпископа міста Дарни в Лівії, який колись був кувікуларієм святителя Євлогія.
Той Феодор мав наступне видіння. Йому з’явився папа Лев і попросив сповістити про нього патріарху Євлогію. Після чого він увійшов до Євлогія та подякував йому за те, що вони захищали його грамоту, написану патріарху Флавіану, пояснили її та загородили нею уста єретиків.
Те видіння Феодор бачив тричі, а потім розповів про нього святителю Євлогію.
Тоді Євлогій просльозився та почав дякувати Господу за те, що Він сподобив його бути проповідником істини та, молитвами апостола Петра й папи Лева, прийняв його малі труди.
Коли папа Лев у глибокій старості наблизився до кінця свого життя, то сорок днів провів у молитві й пості біля гробу апостола Петра. Він молив Апостола, щоб той випросив у Господа прощення його гріхів.
Через сорок днів апостол Петро з’явився Святому та повідомив, що йому відпущені всі гріхи, крім тих, які він звершив при посвяченні інших у священний сан. При цьому Апостол сказав, що Леву доведеться відповідати, якщо він когось незаконно хіротонісав.
Після того видіння папа Лев посилив свій піст, збільшив подаяння бідним і зі скрухою молив Бога про прощення, допоки не удостоївся його.
Потім Святий підготувався належним чином до своєї кончини та відійшов до Господа. Це сталося в 461 році за правління імператора Лева Великого (457–474). Мощі Святителя почивають у соборі апостола Петра у Ватикані.
Після папи Лева залишилося близько 100 Слів і 140 листів догматичного та морального змісту.
Святий Лев часто спонукав паству звершувати справи милосердя. Він говорив, що багаті самі повинні шукати бідного та допомагати йому, оскільки Бог дає багатство для того, щоб воно текло до бідного.
Також Святитель переконував людей звертатися за допомогою до святих і шанувати їхні чесні мощі. Зараз вони перебувають у Ватикані, в соборі святого апостола Петра, під вітарем.
Слава Богу вовіки. Амінь.
