Способи диявольської боротьби

Ісаак Сирін – один із найвизначніших святих і духовних письменників, чиї твори стали безцінним скарбом християнської аскетики. Його вчення про смирення, любов до Бога та внутрішню боротьбу з пристрастями і сьогодні надихають християн у всьому світі.

Преподобний Ісаак Сирін підкреслював, що смирення – це найвища чеснота, яка відкриває душу для Божої благодаті. Він навчав, що справжня любов до Бога неможлива без любові до ближнього, а милосердя є найвищим проявом віри.

Його праці й досі є актуальними для тих, хто прагне духовного зростання, адже вони вчать терпінню, прощенню, внутрішньому миру та безумовній любові до всього Божого творіння.

_____________________________________________________________________________

У супротивника нашого диявола є давній звичай влаштовувати напади на тих, хто вступає в боротьбу відповідно до образу озброєння подвижників і змінювати свою тактику в залежності від характеру противника.

Про перший спосіб диявольської боротьби: проти недбайливих

На тих, кого диявол бачить нерішучими в намірах і немічних у помислах, він із самого початку люто нападає, так що піднімає проти них суворі та сильні спокуси, щоб змусити їх із самого початку шляху скуштувати всі способи його лукавства, щоб із першої ж сутички їх охопила боязкість, щоб шлях здався їм тяжким і непрохідним.

На тих, кого диявол бачить нерішучими в намірах і немічних у помислах, він із самого початку люто нападає, щоб із першої ж сутички їх охопила боязкість, щоб шлях здався їм тяжким і непрохідним.

Щоб вони сказали: 

“Якщо початок шляху такий важкий і обтяжливий, хто зможе дійти до кінця, подолавши безліч перешкод, які зустрічаються на шляху?”

І з цього часу вони вже не можуть чинити опір знову або виступити вперед, і не чекають собі ніякої допомоги через турботи про цей напад.

Диявол потроху посилює свою жорстоку боротьбу, щоб вони почали тікати. Або, скоріше, Сам Бог допускає дияволу здолати їх і не допомагає їм ні в чому, оскільки вони вступили в Господній подвиг із сумнівом і холодністю.

…Сам Бог допускає дияволу здолати їх і не допомагає їм ні в чому, оскільки вони вступили в Господній подвиг із сумнівом і холодністю.

Адже Бог каже: «Проклятий кожен, хто чинить діло Господнє з недбалістю, і хто забороняє руці від крові»¹(пор. Єр. 48, 10). І ще: «Поблизу Господь тих, хто боїться Його»²(Пс. 84, 10). Бо Бог наказує йти проти диявола без страху та холодності, кажучи: «Почни тільки бити його та кинься на боротьбу з ним, вступи з ним у відважну боротьбу, і Я вселю страх перед тобою всім ворогам твоїм, що є під небом», — говорить Господь»³пор. (Втор. 11, 25). Якщо ти не помреш добровільно, зрікшись чуттєвого заради любові до Бога, ти помреш розумом мимоволі далеко від Нього.

Тому, якою б не була твоя доля, не шкодуй про те, що добровільно приймаєш тимчасові страждання, щоб увійти в славу Божу. Бо якщо ти помреш тілесно в Господньому подвигу, Сам Господь увінчає тебе, й чесним твоїм останкам дарує честь мучеників.

…якщо ти помреш тілесно в Господньому подвигу, Сам Господь увінчає тебе, й чесним твоїм останкам дарує честь мучеників.

Тому, як сказано вище, ті, хто з самого початку недбайливі та нерішучі й не готові зрадити себе на смерть, у всіх битвах виявляються безсилими та малодушними.

Краще ж сказати, Бог допускає, щоб вони були гнані та були переможені в битвах, тому що вони не шукали Його щиро, але намагалися виконувати Божу справу ніби спокушаючи та насміхаючись над Ним.

Бог допускає, щоб вони були гнані та були переможені в битвах, тому що вони не шукали Його щиро, але намагалися виконувати Божу справу ніби спокушаючи та насміхаючись над Ним.

А диявол не може наблизитися до людини або навести на неї спокуси, якщо людина не буде недбалою або не попущено буде їй Богом; або якщо вона сама не розслабить себе порочними помислами від марнославства та гордині чи помислами сумніву та двоєдушності.

Саме таких і шукає диявол, щоб піддати їх спокусі.

Початкових, простих і недосвідчених, він не просить у Бога, щоб піддати їх спокусі, як і святих і великих. Бо він знає, що Бог не попустить таким впасти до рук його.

Богу відомо, що великі не можуть піддатися спокусам диявола; хіба тільки знайдеться в них одна зі сказаних вище причин, і тоді сила Божого Промислу віддаляється від них.

Це перший спосіб диявольських нападів.

Про другий спосіб диявольської битви: проти тих, хто охололи

Проти тих, кого диявол вважає мужніми й сильними, бачачи, що вони ні в що ставлять смерть і виходять на битву з великою ревністю, охоче віддають себе на всяку спокусу й на смерть, нехтують мирським життям, своїм тілом і всіма спокусами, він нападає не відразу та не часто показує себе, але ховається та залишає їм місце для дії, не зіштовхується з ними при першому пориві та не озброюється проти них на боротьбу. Бо знає, що початок війни завжди гарячіший, бо подвижник тоді має велику ревність, а ревних перемогти нелегко.

Проти тих, кого диявол вважає мужніми й сильними, він нападає не відразу та не часто показує себе, але ховається та залишає їм місце для дії, не зіштовхується з ними при першому пориві та не озброюється проти них на боротьбу.

Диявол чинить так не з боягузтва перед ними, але зі страху, який він відчуває перед божественною силою, що оточує їх і лякає його.

Бачачи їх у такому стані, він не сміє до них доторкнутися, доки не помітить, що їхня ревність охолола, що вони кидають зброю, яку подумки приготували насамперед через розуміння божественних слів і спогадів, які сприяють і допомагають їм.

Він чекає, щоб вони впали в недбальство. Коли вони ненадовго відволікаються від колишніх думок, то самі починають знаходити в собі те, що служить до їхньої поразки через омани свого розуму, які прокидаються в них, і самі риють яму смерті для своїх душ через ширяння помислів, які викликаються лінощами, оскільки в їхніх думках і серцях запанувала холодність.

…диявол чекає, щоб вони впали в недбальство. 

Те, що диявол не відразу вступає з ними в битву, відбувається не з його волі й не тому, що він щадить або соромиться їх, адже він ставить їх ні в що. Але я думаю, що якась сила оточує тих, хто має гарячу ревість по Богу, а також тих, хто починає подвиг із дитячою простотою та зрікається світу без розрахунків, хто сподівається на Бога та довіряє Йому, хоча й не знає, з ким йому належить вступити в бій.

Тому Бог віддаляє від таких лють диявольського підступства, щоб воно не торкнулося їх, і ворог стримується, бачачи Ангела Хранителя, який постійно їх охороняє. 

…ворог стримується, бачачи Ангела Хранителя, який постійно їх охороняє. 

Тому, якщо подвижники не відкинуть від себе засоби допомоги, якими є молитви, праці та смирення, цей заступник і помічник ніколи не відступить від них.

Уважай і запиши в серці своєму, що сластолюбство та любов до спокою є причиною відступу благодаті.

…сластолюбство та любов до спокою є причиною відступу благодаті.

Однак той, хто наполягає на повному утриманні від них, ніколи не залишається Божою допомогою, й ворог не може доторкнутися до нього.

І якщо одного разу йому буде допущено доторкнутися до нього з виховною метою, божественна сила супроводжує та захищає його, й він не боїться демонських спокус, тому що його розум черпає мужність з неї, а їх зневажає.

Справді, ця Божественна сила навчає людей подібно до того, як інший вчить дитину плавати, й коли вона починає тонути, піднімає її, оскільки дитина плаває над руками того, хто вчить.

І коли він починає боятися опуститися на дно, той, хто тримає руки під ним, підбадьорює його: «Не бійся, я тримаю тебе!».

І як мати вчить свого маленького сина ходити, віддаляється від нього й кличе до себе, а коли він, йдучи до неї назустріч, починає боятися та падати через слабкість і ніжність своїх ніг, мати негайно підбігає до нього й бере його на руки, – так і благодать Божа підтримує та вчить тих людей, які чисто та в простоті віддали себе в руки Творця, зреклися світу всім серцем і йдуть за Господом.

…благодать Божа підтримує та вчить тих людей, які чисто та в простоті віддали себе в руки Творця, зреклися світу всім серцем і йдуть за Господом.

Ти ж, о людино, яка починає слідувати за Богом, упродовж усієї своєї боротьби, завжди згадуй початок своєї ходи й першу ревність і гарячі помисли, які були в тебе, коли ти вийшов із дому й вступив до лав тих, хто бореться.

Так щодня випробовуй себе, щоб не охолонула в душі твоїй ревність, що горіла в тобі спочатку, й щоб ти не втратив зброю, якою ти був озброєний на початку свого подвигу.

...завжди згадуй початок своєї ходи й першу ревність і гарячі помисли, які були в тебе, коли ти вийшов із дому й вступив до лав тих, хто бореться. Так щодня випробовуй себе, щоб не охолонула в душі твоїй ревність, що горіла в тобі спочатку, й щоб ти не втратив зброю, якою ти був озброєний на початку свого подвигу.

І піднось свій голос серед табору та заохочуй і підбадьорюй юнаків із правого боку, тобто свої помисли, а іншим, які на боці супротивника, покажи, що ти бадьорий.

І якщо спочатку ти побачиш якусь лють від спокусника, який тебе лякає, не журися; може, ця лють його піде на користь тобі. Адже Той, Хто рятує тебе, нікому не попустить наблизитися до тебе, крім того, щоб принести тобі якесь благо в твоїх інтересах.

Той, Хто рятує тебе, нікому не попустить наблизитися до тебе, крім того, щоб принести тобі якесь благо в твоїх інтересах.

Не виявляй недбальства з самого початку, тому що, якщо ти виявиш тут лінощі, то, коли просуватимешся вперед, ти впадеш і не зможеш протистояти скорботам, що чекають тебе через голод, немочі, страшні мрії та інше.

Не виявляй недбальства з самого початку.

Не відступай від мети свого Подвигоположника, бо Він подає тобі допомогу проти супостата, щоб ворог не знайшов тебе таким, як очікує.

Проте невпинно моли Бога й плач перед добрістю Його, журись і працюй, доки Він не пошле тобі помічника.

З того моменту, як ти побачиш Спасителя поруч із собою, ти не перемагатимешся вже ворогом, який боре тебе. Це другий спосіб диявольської боротьби.

Прп. Ісаак Сирієць. Про різні способи диявольської боротьби проти тих, хто йде вузьким шляхом, віддаляючись від світу.