День пам’яті святої Єввули Нікомедійської
30 березня/12 квітня Православна Церква вшановує пам’ять святої Єввули Нікомедійської, матері великомученика Пантелеймона.
Свята Єввула віддала душу Богу 30 березня 303 року в місті Нікомедії (нині місто Ізміт в Ілі Коджаелі на північному заході Туреччини). Це сталося перед початком лютих гонінь на християн, які розпочав нечестивий імператор Діоклетіан (284–305).
Вона народилася в християнській сім’ї та виховувалася в благочесті.
Єввула стала дружиною язичника Євсторгія. Її батьки сподівалися, що на ній справдяться слова апостола Павла: «Освячується чоловік невіруючий дружиною віруючою».
Євсторгій ревно звершував ідольські жертвоприношення, а Єввула постійно приносила Істинному Богу жертву хвали й подяки.
Коли в утробі Святої зачалося дитя, вона заради любові до Бога примножила чесноти й дні та ночі проводила в молитві.
Єввула передбачала своє швидке розлучення з тілом і прагнула ще з утроби присвятити сина Господу.
Після народження дитини Євсторгій із надією, що його син стане великим воїном, назвав його Панталеоном, що означає «у всьому подібний до лева».
Єввула виховувала сина в благочесті й, наскільки могла, навчала його віри в Єдиного Істинного Бога. Вона вкладала свої повчання в серце отрока та сподівалася, що благодать Святого Духа відкриє його розум для розуміння божественних тайн і нагадає все, про що йому колись говорила матір.
Через декілька років Єввула наблизилася до кончини. Вона покликала Панталеона, поцілувала, благословила його й сказала, що нині відходить тілом до гроба, але душею не розлучиться з ним.
Свята просила сина, щоб нічого у світі не відлучало його від любові Божої, щоб він підносив у небеса свій погляд, пам’ятав всевидяче око Боже, шукав від Господа допомоги й наслідував Його своїм життям. Також вона наставляла сина, щоб, як Господь милостивий, щедрий та людинолюбний, і він стяжав милостиве серце та в усі свої дні старанно проявляв милосердя.
Сповнена благодаті Божої Свята передрекла люте гоніння на Церкву Христову. Вона сказала Панталеону, що він, як лев, вийде проти диявола, потопче його шию й об Ім’я Господа Іісуса Христа, як об камінь, зітре.
Потім Єввула передрекла й те, що вона сподобиться стати матір’ю великомученика. Свята сказала, що пресвітлі Ангели стоять і кличуть її душу до Владики Христа, тому що вона від юності полюбила Його й зберігала Його заповіді.
Після того, обійнявши сина, Єввула відійшла до Господа.
Панталеон ріс і міцнів духом. Молитвами матері благодать Божа охороняла його. Він вирізнявся лагідністю та смиренням, слухняністю та працелюбністю.
Молитвами Єввули Господь із часом привів Панталеона до старця-священника на ім’я Єрмолай. Коли Єрмолай проповідував йому, то Панталеон впізнав у його словах повчання своєї матері.
Прозорливий старець хрестив юнака і назвав його Пантелеймоном, що означає «всемилостивий».
Після прийняття Хрещення й причастя Тіла та Крові Христових Святий сім днів перебував із Єрмолаєм і черпав, як із джерела, живильну воду його слів.
Пантелеймон привів до істинної віри свого батька Євсторгія та разом із ним розбив ідолів.
Євсторгій прийняв Святе Хрещення і став простим, лагідним і незлобливим, як дитя. Невдовзі він відійшов у вічне життя радіти за своє чадо разом із праведною Єввулою.
А Пантелеймон багато постраждав за ім’я Христа й удостоївся мученицької кончини.
Головним подвигом Єввули було материнство. Вона виховала безкорисливого лікаря, цілителя та великомученика Церкви Христової, через що вважається покровителькою православних матерів.
У тропарі Святій висловлена думка, що святі діти — це дар Божий святим матерям.
Особливо угодницю Божу шанують у Свято-Пантелеймоновому монастирі на Афонській Горі. На честь Єввули там збудований храм, який 9 листопада 2003 року освятив архієпископ Чернівецький і Буковинський (нині митрополит Київський і всієї України) Онуфрій.
Покійний настоятель Пантелеймонової обителі, старець Ієремія, говорив, що праведна Єввула — друга після Богородиці матір насельників Пантелеймонового святогірського монастиря.
Слава Богу вовіки. Амінь.
