День пам’яті священномучеників Єрмолая, Єрміппа й Єрмократа
26 липня/8 серпня Православна Церква вшановує пам’ять священномучеників Єрмолая, Єрміппа й Єрмократа, пресвітерів.
Святі пресвітери Єрмолай, Єрміпп і Єрмократ серед небагатьох залишилися живими після спалення в 303 році за повелінням нечестивого імператора Максиміана храму в Нікомедії (1), в якому прийняли мученицьку кончину 20 тисяч християн.
Священномученики переховувалися у віддалених місцях і наставляли язичників на шлях спасіння.
Часто повз дім, де переховувався пресвітер Єрмолай, проходив отрок-язичник Пантолеон, який відвідував свого учителя Євфросина.
Єрмолай зрозумів, що отрок має стати обраним вмістилищем Святого Духа, і запросив його до себе в дім.
Він пояснив Пантолеону несправжність язичницьких богів і привів до істинної віри, яку сповідувала покійна Пантолеонова матір Єввула.
Отрок почав щодня приходити до Єрмолая і удостоївся Святого Хрещення з іменем Пантелеймон.
Згодом Пантелеймон прославився доброчесністю, милосердям і чудесним зціленням хворих.
Заздрісні лікарі донесли на нього імператору Максиміану, і святого схопили.
Коли під час катувань Пантелеймон залишався неушкодженим, імператор запитав у нього, хто навчив його такого чаклунства.
Святий відповів, що навчений не чаклунства, а благочестя пресвітером Єрмолаєм.
Після того нечестиві схопили пресвітерів Єрмолая, Єрміппа й Єрмократа.
Напередодні своєї кончини Єрмолай побачив у видінні Господа Іісуса Христа, Який сповістив йому, що наступного дня він удостоїться мученицького вінця.
Приведені на судилище, священномученики відмовилися звершити ідольське жертвоприношення, сповідали свою віру в Істинного Бога та готовність померти за Нього.
Коли їм почали погрожувати тортурами й смертю, раптом стався землетрус, а ідоли в язичницькому храмі впали та розбилися.
Про те донесли імператору, який наказав віддати святих на катуванням, а потім умертвити.
Пресвітери Єрмолай, Єрміпп і Єрмократ мужньо перетерпіли всі тортури, після всього їх усікли мечем близько 305 року.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(1) – стародавнє місто у Віфінії; нині місто Ізміт в ілі Коджаелі на північному заході Туреччини
