День пам’яті преподобного Мойсея Мурина

28 серпня/10 вересня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Мойсея Мурина.

В Єгипті жив жорстокий розбійник Мойсей, родом мурин (ефіоп).

Раніше він був рабом, але господар вигнав його за скоєне ним вбивство.

Приєднавшись до розбійників, Мойсей став їхнім отаманом і звершував багато крадіжок, кровопролить, мерзенних беззаконь та злочинів.

Бог змилосердився над Мойсеєм і прикликав його до покаяння. Розбійник зворушився серцем, розкаявся у своїх злодіяннях, покинув своїх товаришів і пішов у пустельний монастир. Там він проливав сльози, каючись у своїх гріхах, і сумлінно виконував чернечі послухи.

Згодом Мойсей поселився в пустельній келії. Одного разу там на нього напали чотири розбійники, яких він поборов, зв’язав і на плечах приніс у монастир, де запитав у братії, що йому з ними робити.

Отці сказали відпустити їх. Розбійники впізнали свого отамана, здивувалися такій переміні його життя, відчули страх Божий, покаялися й стали добрими монахами.

За прикладом Мойсея покинули злодіяння та прийняли чернецтво й інші розбійники.

На початку чернечого життя біси блуду дуже бентежили Мойсея гріховними помислами.

Він звернувся за порадою до авви Ісидора, який порадив йому дотримуватися посту й не їсти до ситости.

Мойсей замкнувся у своїй келії, почав вживати лише невелику кількість хліба після заходу сонця, неустанно молитися Господу та займатися рукоділлям.

Однак плотська жага не зникала в ньому, і він знову пішов до блаженного Ісидора. Авва повів Мойсея у верхнє відділення своєї келії та повелів подивитися на захід.

Глянувши, Мойсей побачив безліч страшних демонів, що готувалися до боротьби. Після того авва повелів подивитися на схід. І Мойсей побачив незліченну кількість світлосяйних Ангелів, що теж готувалися до боротьби.

Ісидор сказав, що ті, хто на заході, піднімаються на боротьбу проти святих Божих, а ті, хто на сході, посилаються від Господа на допомогу подвижникам, і помічників більше, ніж ворогів.

Укріплений видінням і словами старця Мойсей повернувся у свою келію, але плотські бажання тільки посилилися. Подвижник почав ще більше страждати від ворога, який бентежив його під час сну примарами.

Тоді Мойсей звернувся до іншого досвідченого старця, який порадив йому привчити себе до неспання.

Подвижник послухався доброї поради й цілими ночами стояв посеред келії на молитві та не схиляв колін, щоб не заснути.

Так він подвизався шість років, але не звільнився від плотської жаги. Після того Мойсей вигадав новий подвиг: він обходив уночі пустельницькі келії старців, брав пусті водоноси, що стояли біля келій, і приносив старцям воду.

За те диявол, коли подвижник одного разу нахилився над колодязем, сильно вдарив його деревом по спині.

Мойсей знепритомнів і лежав як мертвий. Монахи вранці знайшли його й принесли до храму.

Увесь рік Святий хворів і лежав, як паралізований. Після того авва Ісидор сказав йому, щоб він не збільшував свою брань із бісами понад силу.

Мойсей відповів, що не покине боротьби доти, поки мерзенні марення вві сні не покинуть його.

Тоді авва Ісидор сказав, що ось уже сьогодні покинуть Мойсея жадання плоті й він перебуватиме в мирі.

Так і сталося: після великих спокус, з милосердя Божого, Мойсей отримав мир душевний та владу над бісами та сповнився благодаттю Святого Духа.

Якось правитель тієї країни почув про Мойсея, захотів побачити його та вирушив у скит.

Угодник Божий довідався про це й задумав утекти та сховатися в болоті.

Однак дорогою він зустрівся  зі слугами князя. Ті запитали в нього, де келія авви Мойсея.

Преподобний відповів, що старець, якого вони шукають, нерозумний, брехливий і проводить живе гріховно.

Слуги передали ті слова князю, а князь — клірикам, і з’ясувалося, що сам Мойсей сказав про себе це, щоб уникнути слави й почестей людських.

Святий жив у чернечих трудах тривалий час і за особливим одкровенням Божим сподобився пресвітерського сану, в якому подвизався п’ятнадцять років.

Він зібрав довкола себе сімдесят п’ять учнів і завершив свій подвиг мученицькою смертю (близько 400 р.), що настала наступним чином.

Якось Мойсей сказав братії тікати зі скиту, бо варвари прийдуть, щоб посікти монахів.

Тоді братія запитала в нього, чому він не тікає. Святий відповів, що багато років чекає того часу, коли на ньому справдяться слова Господа Іісуса Христа, Який сказав, що всі, хто взяв ніж, від ножа загинуть.

Після того братія втекла, а зі Святим залишилося лише сім монахів.

Через деякий час преподобний Мойсей сказав, що варвари вже близько. Один із семи монахів злякався і сховався.

Коли варвари вбили Мойсея та його сподвижників, той монах бачив відкрите Небо та сім пресвітлих вінців, які сходили з нього.

Братія повернулася і з плачем погребла вбитих.

Так закінчилося життя преподобного отця нашого Мойсея, який із розбійника став монахом і щирим покаянням угодив Богу.Через це йому як мученику відкрилося Небо а його Господь прикрасив вінцем слави.

Слава Богу вовіки. Амінь.