Оперний співак А. Бочеллі: Мені допомагає віра
Андреа Бочеллі – відомий італійський оперний співак, талантом якого захоплювався сам Лучано Паворотті, а потім увесь світ.
У дитинстві в Андреа було виявлено вроджене очне захворювання – глаукому. Матері майбутньої зірки навіть радили перервати вагітність, попередивши про те, що дитина буде мати серйозні проблеми зі здоров’ям. Проте до 12 років Андреа не був повністю сліпим, як прогнозували лікарі. Повністю втратив зір він внаслідок травми голови, отриманої під час гри у футбол, що призвело до крововиливу. Він пройшов через 12 операцій, але ні одна з них не допомогла.
Андреа Бочеллі розповідав про свою любов до співу з дитинства. Він почав співати в церкві, на днях народження та всюди. Андреа вивчав право, але змінив кар’єру на музику.
Дитинство та хвороба
Шлях Андреа Бочеллі до глибокої католицької віри не був лінійним. Хоча співак виховувався в релігійній родині в Тоскані, у підлітковому та юнацькому віці він пройшов тривалий період агностицизму.
Зарозумілість юності
За словами самого Бочеллі, у молодості він піддався «зарозумілості юності» та вважав себе агностиком, оскільки не знаходив відповідей на складні життєві питання.
Повернення маестро до Бога та християнства у зрілому віці базувалося на раціональному осмисленні всесвіту.
Безцінний дар від Бога
Свою всесвітню славу, унікальний голос та успіх Бочеллі сприймає не як особисту заслугу, а як «безцінний дар від Бога», яким він зобов’язаний ділитися зі світом.

Сьогодні Андреа Бочеллі християнин, який регулярно бере участь у паломництвах (зокрема, зняв документальний фільм про подорож давнім паломницьким шляхом Via Francigena) і вважає, що віра вимагає постійної щоденної праці, внутрішньої дисципліни та милосердя.
Італійський тенор Андреа Бочеллі відкрито розповів про свою віру, мету та відповідальність служити іншим під час інтерв’ю EWTN News In Depth, заявивши, що віра в Бога є основоположною для його розуміння самого життя.
«Віра для мене – це причина життя», – сказав Бочеллі. – Вічне життя − це більше, ніж те життя, яке ми маємо, і це лише його маленький шматочок… Якби життя не існувало… вічного життя, життя після життя, то все втратило б будь-який сенс».
Віра для мене – це причина життя. Вічне життя − це більше, ніж те життя, яке ми маємо, і це лише його маленький шматочок.
Коли він пояснював свою віру, то додав: «Я не вірю в годинник без годинникаря. Я не вірю, що можна щось створити без того, хто це спроектував».

Вдячність Богу через допомогу іншим
Бочеллі сказав, що почуття вдячності та обов’язку спонукало його та його дружину Вероніку заснувати Фонд Андреа Бочеллі у 2011 році.
У своїх міркуваннях про момент, який спонукав його до дії, він згадав, як його розбудила дружина в сльозах після землетрусу на Гаїті. «У той момент я зрозумів, що настав момент бути активним і щось робити», – сказав він.
Вероніка пояснила, що їхня рання робота на Гаїті явила присутність Бога через служіння, кажучи: «Щоразу, коли одна або декілька людей моляться разом — у цьому випадку молитва означає просто бути разом, щоб зробити щось добре для когось іншого — тоді Бог поруч».
Озираючись на свою кар’єру, Бочеллі сказав, що успіх ніколи не був запланованим. «Успіх — це випадковість на дорозі», — сказав він, додавши, що життя розгортається за «точним задумом, що веде догори течією».
Він наголосив, що численні благословення, які він отримав, несуть відповідальність. «Кому багато дано, від того багато просять», — сказав він. «Скільки отримав, стільки я повинен спробувати дати».
У зверненні до тих, хто страждав під час пандемії, Бочеллі закликав до надії, зазначивши, що людство пережило набагато гірше. «Треба дивитися вперед з великим оптимізмом», — сказав він. «Цей час також мине».
Розмірковуючи про долю та віру, він дійшов висновку, що вкладання свого життя в Божі руки приносить мир. «Хто віддає своє життя в руки Того, Хто його створив, хто Його хоче, хто бажає і любить Його, той віддає своє життя в надійні руки», − сказав Андреа.
За матеріалами джерела
