Як виховати слухняних та благочестивих дітей?

Як виховати слухняних та благочестивих дітей?

Як виховати слухняних та благочестивих дітей?

 Ніколи батьки не повинні принижувати один одного і тим самим підривати в дітях повагу. Батько та мати повинні взаємно з великою повагою ставитися один до одного: ніколи вони не повинні дозволяти собі перед дітьми непристойних слів; ніколи вони не повинні ганити один одного; ніколи діти не повинні чути, як буває часто: “Ти так само брешеш, як і твій батько”.

«Ти будеш таким самим непридатним, як і батько»; або ж: «Ти будеш такою ж марнотратницею, як і мати твоя», «Не буде у тебе толку, як і у твоїй матері»… Де діти чують такі промови, там прощай повага та послух!

Вдома розхитується авторитет священника часто грубим глузуванням, а він має твердити дітям: шануй батька твого і матір твою. Дитина звідси виведе висновок: якщо мій батько не визнає жодних заповідей, про які говорить священник, то і мені його нема чого слухати, бути уважним до його слів, коли він повчає, пояснюючи п’яту заповідь. І логіка знову на боці дитини!

Те саме буває і щодо начальницького авторитету. Що мені начальство? Я сам собі пан: що хочу, те й роблю! – каже інший, каже нерідко й гірше… і дивиться те, хто його слухає. Звичайно, ці промови проти влади не для неї небезпечні, тому що начальство може примусити до послуху силою, що є в її розпорядженні, чого не роблять ні Бог, ні Церква; проте тут основа для розвитку в дітях непослуху до батьків.

Скрізь, де тільки не визнається і не поважається Божа і встановлена Богом влада, де закони виконуються лише заради страху, там виховання до послуху не має підґрунтя. Хто зневажає авторитет Божий, авторитет Церкви, авторитет будь-якого начальства, той не може вимагати від своїх дітей, щоб вони поважали його батьківський авторитет; і хто добровільно і за почуттям обов’язку не слідує названим авторитетам, той ніколи не може виховати своїх дітей слухняними.

Ніколи не можна підживлювати дитячий норов; не можна допускати, щоб діти що-небудь наказували старшим братам чи сестрам, чи прислузі, чи іншим дорослим, щоб самовільно робили якісь розпорядження. Якщо діти чогось хочуть від старших, вони повинні просити, а не наказувати; що їм дають – повинні бути задоволені та дякувати за те.

Не слід ніколи терпіти, коли діти не слухаються:  те, що сказав батько чи мати, дитя має відразу виконати негайно та швидко. Сказано – має бути й зроблено. Дитя має знати: якщо я відразу не зроблю, то вчиню погано.

Єпископ Іриней (Орда) (1837-1904)

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x