Чому ми більше чуємо про нещасливі сім’ї?

Під час моєї молодості, яка безповоротно пройшла, коли я тільки починав подружнє життя, я замислювався, чому найчастіше ми чуємо про нещасливі сім’ї.

Найчастіше чуємо, як чоловік скаржиться приятелям на дружину. Дружина зазвичай скаржиться на чоловіка. І обидва (і чоловік, і дружина) скаржаться на дітей. Такої інформації дуже багато. Але чому люди, у яких злагоджена сім’я, мир, порозуміння, однодумність, не діляться цим ні в Інтернеті, ні в газетах, ні в журналах? Напевно, десь є якісь рекомендації, але, щоб ділилися цим часто, такого ми не бачимо.

Згодом я зрозумів, як мені здалося, у чому причина. Перша причина лежить на поверхні, але вона насправді не є головною. Люди, у яких злагоджена сім’я, мир, порозуміння і ростуть гідні діти, бережуть це, як ми бережемо вогник лампадки від вітру. Бережуть від заздрощів, поганих ревнощів, пліток, від якихось негативних проявів інших людей, тому намагаються нічого не розголошувати. Це одна із причин, але вона не головна.

Найголовніша причина, чому щасливі, добропорядні сім’ї не можуть цим поділитися, така: якщо в наш час є щасливі сім’ї, то це, переконаний на сто відсотків, милість Божа. Тобто це дія Божої благодаті, а не людських зусиль, не людського розуму, таланту. Власні зусилля є, безумовно, але це дар Божої благодаті. А як можна дар благодаті Божої вдягнути у форму якоїсь інструкції? Робіть так, так і так – і у вас будуть щасливі діти, порядний син, порядна дочка. А ось так і так не робіть – і тоді у вас не буде помилок. Як можна дії благодаті надати форму якогось інструктажу?

Безумовно, є люди, які мають щасливу сім’ю, благочестиві діти, які ростуть на радість батькам; всі один одного люблять, дякують Богові. Такі сім’ї є, але поділитися цим, навіть за всього бажання, вони не зможуть, бо це дія благодаті Божої.

І третій нюанс. Для того, щоб чимось поділитися, треба мати довіру до людини. Коли ми маємо довіру до людини, ми запитуємо її поради. Наприклад, коли ви звертаєтеся до духівника, до якого маєте довіру, то сприймаєте його слова як посібник до дії. А якщо підійде інша людина? Уявіть, що ми підходимо до духівника, старця і запитуємо його поради, але підходить інша людина і каже: “У мене сім’я щаслива, я краще знаю: роби так і так. Можливо, у нього справді щаслива сім’я, але якщо ви цієї людини не знаєте, якщо у вас до неї довіри немає (і, найголовніше, ви її поради не питаєте), чи приймете ви її поради?

Отже, є три причини. Щаслива та злагоджена сім’я – це дія благодаті Божої, яку неможливо передати у формі інструкції. Люди, які щасливі в сім’ї та шлюбі, намагаються зберегти це від наклепів, заздрощів та інших негативних проявів. І третє – вони можуть цим трохи поділитися, але тільки з тим, хто має до них довіру і сам запитує. Складно підійти та запитати: «У вас щаслива родина? Чи не могли б ви провести лекцію, дати якийсь інструктаж? Ми зберемо людей». Але як, коли ці люди тобі не довіряють? Вони тебе не питали, тому хоч би якими красивими були твої слова, вони їх не приймуть.

Тому для того, щоб сім’я була щасливою, треба передусім звертатися до Бога, Пресвятої Богородиці та до тих святих, які виховали гідних дітей. Наприклад, батьки преподобного Сергія – преподобні Кирило та Марія. Подивіться на їхнє життя, почитайте про них і моліться їм, щоб за їхніми молитвами Господь допоміг вам виховати дітей та онуків гідними людьми.

Протоієрей Димитрій Беженар