Чи є духовно небезпечним штучний інтелект?

Щоб відповісти на поставлене питання, варто спочатку розібратися, що таке штучний інтелект та які його завдання. А перед цим треба визначитись, що таке інтелект взагалі.

У науковому середовищі існує таке визначення інтелекту: інтелект – це така якість психіки, що складається зі здатності усвідомлювати нові ситуації, а також здатності до навчання та запам’ятовування на основі досвіду, розуміння та застосування абстрактних концепцій, та використання своїх знань для управління людиною навколишнім середовищем.

Іншими словами, інтелект – це здатність системи створювати в ході самонавчання програми (насамперед евристичні) для вирішення завдань певного класу складності та вирішувати ці завдання.

Штучний інтелект – це, якщо говорити простою мовою, система чи машина, які можуть імітувати людську поведінку, щоб виконувати завдання, і поступово навчатися, використовуючи інформацію, що збирається.

Чи може така машина чи система бути небезпечною для людини? Все залежить від того, як сама людина вибудовуватиме з нею взаємодію. Всі ми, безперечно, бачили або чули про ті науково-фантастичні твори, в центрі сюжету яких машина, створена людиною, зрештою виходить з-під контролю людини та поневолює її.

Чи може таке статися насправді? Цілком можливо. Але тільки в тому випадку, якщо штучний інтелект, як і будь-яке інше досягнення науково-технічного прогресу, з інструмента, який покликаний служити, перетвориться на інструмент, якому служать. Інакше кажучи, штучний інтелект стане небезпечним тоді, коли перетвориться на якогось ідола. А подібні ініціативи, на жаль, уже були у нашій недавній історії.

Всі ми пам’ятаємо, як у 2015 році в США навіть було створено якусь «церкву штучного інтелекту», яка проіснувала близько п’яти років. Глава цієї «церкви», відомий американський інженер Ентоні Левандовскі, одного разу заявив, що в процесі науково-технічного розвитку людина нарешті створила те, про що ніколи не могла навіть і подумати – вона створила щось, що в мільйони разів розумніше за саму людину. “І що це, як не сам бог?” – риторично запитує Левандовський.

Крім того, спроба створення штучного інтелекту може бути пояснена і з релігійної точки зору. Ми пам’ятаємо, що головною причиною гріхопадіння людини було прагнення, до якого його підштовхував на зорі нашої історії «перший вбивця людини», «брехун і батько брехні» – диявол. Прагнення це – «стати як боги».

За твердженням Святих отців, людина від початку свого створення вже була як Бог, тому що володіла тим, чого не мала жодна інша жива істота, у тому числі й Ангели – образом Божим. Найяскравіше цей образ виявлявся у дарунку творчості. Проте творчість людини відрізнялася від творчості Бога тим, що Бог творить з нічого, а людина – з готовою під рукою матерії.

І чим далі людина в результаті гріхопадіння віддалялася від Бога, тим більше вона хотіла отримати собі Його властивості та якості. Саме таким бажанням можна пояснити спроби людини спочатку створити штучне життя, а згодом – і штучний інтелект.

Саме тому, відповідаючи на питання про те, чи є небезпечним духовно штучний інтелект, варто сказати, що якщо штучний інтелект виконуватиме призначені йому раніше функції – а саме полегшувати життя та побут людини, нічого поганого в ньому не буде. Але якщо він буде втручатися в духовну сферу людини, тобто у її стосунки з Богом, то, звичайно ж, він буде небезпечним.

Диякон Андрій Музольф

Джерело