Важливість сімейної освіти

Сімейне життя — це важка справа, тому що дві грішні людини, що виховані в різних сім’ях, мають стати одним тілом. А справи свого життя: народження, вигодовування, виховання та освіту дітей-християн вони мають поставити основою усього свого життя.

Брак досвіду

А досвіду ніякого немає. Адже більшість сімей, які довкола нас, зазвичай малодітні. Навіть я впевнений, що більшість із вас є єдиною дитиною в сім’ї. Тобто реальний досвід правильно влаштованого сімейного життя мало хто має.

І треба це спочатку осмислити теоретично. А потім, не маючи досвіду, пуститись у це плавання і намагатися доплисти до іншого берега житейського моря, який, власне, і називається Царством Божим.

Завдання, звичайно, важке, якби не Господь. Він цьому всіляко допомагає, сприяє, особливо, якщо Його про це просити, тому досягається дивовижний результат.

І ось, хто раніше, хто пізніше, але досягає людина того, про що Сам Христос говорив: “Знайдете спокій душам вашим” ¹. Це взагалі така, знаєте, нескінченно солодка річ. Це не якийсь лінивий сон. Ні. Це, навпаки, це дуже енергійний стан, який постійно змушує людину робити, робити справи любові.

Сім’я – школа любові

Сім’я дає можливість людині виростити в серці таку любов, що вистачить не тільки на сім’ю та на своїх діток, а ще на величезну кількість людей.

Сім’я дає можливість людині виростити в серці таку любов, що вистачить не тільки на сім’ю та на своїх діток, а ще на величезну кількість людей.

Преподобний Серафим говорив: “А ти здобудь мирний дух, і навколо тебе спасуться тисячі”. Що таке мирний дух? Це дух Христа, це дух християнської, або навіть краще сказати, Христової любові, якої досягне людина, чи дух людини досягне її. І тоді саме наявність цього духу і дає можливість проявляти цю любов до тисяч людей.

А любов — це абсолютно непереможна нищівна сила, перед якою ніхто не може встояти.

А любов — це абсолютно непереможна нищівна сила, перед якою ніхто не може встояти.

Просто ніхто. Тому проповідь святих проповідників-місіонерів та їхня місія була настільки успішною. Адже та благодать Святого Духа, яку вони здобули, була такою, як і у апостола Петра. І у нашого рівноапостольного великого князя Володимира, коли він переродився настільки, що з розбійника став людиною, бенкети для жебраків влаштовував. І від цього він отримував радість і став незвичайною людиною зі звичного погляду життя того часу. Такий забіяка, воїн, людина, що володіла цілим гаремом, він повністю змінив своє життя. Це було настільки вражаюче, що без будь-якого вогню й меча люди приймали християнство. Так само як, дивлячись на перших християн, говорили: “Погляньте, як вони люблять один одного”, і всі хотіли цього.

У “Beatles” співається в одній пісеньці: “All you need is love”, тобто всі потребують кохання. Солодшого ніж це нічого у світі немає. Але, правда, це ніби зведено лише до однієї форми, до одного прояву кохання – у тій культурі, яку “Beatles” представляли.

А у християнській любові в цьому бере участь все трискладове людське єство. І ось сім’я дає можливість цьому зростати. Причому в міру старіння тіла людини, духовна та душевна складова, навпаки, розвиваються. І тому любов змінює своє забарвлення, форму і набуває досконалості жертовної любові.

Це ми можемо спостерігати в бабусь. Така величезна любов до онуків у них проявляється в старості, тому що упродовж кількох десятків років людина тренувалася, тренувалася, тренувалася в любові й, нарешті, ось досягла…

Онуки роблять із них що хочуть, а бабуся не тільки все терпить. А їй все – радість. І часто дуже багато трапляється тут всяких педагогічних помилок, тому що немає раціонального керуючого чоловічого начала.

Ось тому дуже важливим для сім’ї є батько, який керує всім виховним процесом. Тому дуже важливо вам, поки ви молоді та здатні читати книги, починати читати і про виховання дітей, і про дитячу психологію, і про вікову фізіологію й так далі.

Це все вам знадобиться, коли дружина вам принесе дитину та скаже : “Це твій”. Ви чекатимете, зустрічатимете, всякі симпатичні ритуали з цього приводу є. Але це справді диво.

Ти дивишся на нього й кажеш: “Тебе ж не було”. Зрозуміло, що це посланець небес, це цілком очевидна річ. І ось така зустріч земного життя та небесного. Посланець небес. І ти до цього теж причетний, і в цьому брав участь Сам Господь Бог. Це можна зобразити лише віршами чи в якихось гімнах.

І це можна відчути, ці найвищого рівня духовні переживання тільки в сім’ї, яку ти створиш. Тому треба до цього поставитися з найвищим ступенем відповідальності і перед Богом, і перед Церквою, і перед народом. Та й перед собою, бо перша заповідь, яку дав Бог Адаму: “Плодіться, розмножуйтеся, наповнюйте землю” ².

Протоієрей Димитрій Смирнов