Пам’ять преподобного Зосими Фінікійського
8/21 червня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Зосими Фінікійського.
Святий Зосима походив із приморського фінікійського поселення Сінде, що розташовувалося поблизу міста Тіра. Він прийняв чернечий постриг і, проводячи, суворе та доброчесне життя удостоївся від Господа особливої благодаті та дару прозорливості.
Монастир, в якому подвизався преподобний, знаходився неподалік від його рідного поселення.
Якось Зосима відвідав Кесарію Палестинську, де єпископом був святий Іоанн Хозевіт. Тут його з честю та радістю прийняли в домі благочестивого патриція Аркесілая. Під час перебування Зосими в цьому домі в 526 році в Антиохії стався страшний землетрус. Преподобний передбачив його своїми духовними очима і став стогнати, зітхати та плакати. Потім він наповнив кадильницю ладаном та розжареним вугіллям і звершив кадіння. Після цього він ліг хрестоподібно на землю та почав молитися Богу.
Патрицій Аркесілай запитав у Зосіми про причину його печалі. Святий сповістив, що почув шум від руйнування та падіння Антиохії, і цей шум досі звучить у його вухах. Час, коли преподобний сказав це, записали. Невдовзі прийшла звістка про те, що саме тоді Антиохія була зруйнована землетрусом.
Одного разу Аркесілай прийшов у монастир, де подвизався преподобний. У цей час його дружина випадково виколола собі око шпицею й сильно мучилася. Про це стало відомо єпископу Іоанну, і він прибув у будинок Аркесілая. У хворої випали вії, а око вийшло зі свого місця. За наказом святителя один із присутніх лікарів взяв губку і вклав око в очну западину, після чого губку прив’язав хустинкою.
До Аркесілая поспішив посланець, щоб сповістити про те, що сталося з його дружиною. Коли патрицію повідомили про нещастя, він саме розмовляв зі святим Зосимою. Аркесілай почув сумну звістку й почав плакати та рвати на собі волосся. Преподобний запитав про причину ридань, а потім пішов у внутрішню келію, де зазвичай молився. Через деякий час він вийшов до скорботного чоловіка та сказав йому радіти, бо єпископ Іоанн зцілив його дружину, і вона здорова. Так святитель Іоанн із Божою благодаттю звершив чудо зцілення, а преподобний Зосима побачив це духовними очима.
Якось угодник Божий подорожував у Кесарію з віслюком, який віз його речі. На шляху їм зустрівся лев, який схопив віслюка і побіг із ним у пустелю. Тоді святий пішов за звіром. Він наздогнав лева, коли той уже з’їв свою здобич. Преподобний підійшов до хижака і з посмішкою сказав йому нести ту ношу, яку віз на собі віслюк, оскільки сам він уже старий і ноша дуже важка для нього. Страшний звір став лагідним, як ягня, почав леститися до святого і довіз його речі до воріт Кесарії.
Так Господь явив Свою всемогутність і показав, що доброчесним людям, які виконують Його заповіді та служать Йому, підкоряються і служать навіть нерозумні створіння. Також через такий чудесний випадок відкрилася святість Зосими.
Кончина угодника Божого настала в середині VI сторіччя.
Слава Богу вовіки. Амінь.
[…] світ вищої реальності, посміхнеться тобі чарівною посмішкою, блисне небаченою картинкою, ну й досить, і […]