Пам’ять святих мучеників Леонтія, Іпатія та Феодула

18 червня/1 липня Православна Церква вшановує память святих мучеників Леонтія, Іпатія та Феодула.

Святі Леонтій, Іпатій та Феодул постраждали за Христа під час царювання римського імператора Веспасіана (70 – 79 рр.).
Коли віра Христова поширювалася серед народу, до імператора прийшов ревний ідолопоклонник сенатор Адріан і попросив у нього дозволу катувати та вбивати тих, хто не поклоняється язичницьким богам. Веспасіан призначив Андріана ігемоном у Фінікію й дозволив йому розпочати гоніння на християн.
Невдовзі після цього Адріан довідався, що в місті Тріполі проживає воєначальник Леонтій, який відрікся від поклоніння богам і вчить інших не поклонятися їм. Взнавши це, він послав трибуна Іпатія з воїнами схопити Леонтія й взяти його під варту.
На підступах до Тріполя Іпатій захворів і три дні провів у тяжкій хворобі, яка з кожною годиною посилювалася. З третього на четвертий день нездужання трибуну явився Ангел Божий і сказав, що він одужає, якщо разом із воїнами призве на допомогу Бога Леонтія.

Коли Іпатій розповів про це воїнам, то всі вони зробили так, як сказав Ангел. Одразу ж після цього трибун одужав і став веселитися з воїнами. Один же з них, на ім’я, Феодул не приймав участі у веселощах і розмірковував про те, Хто ж такий Бог Леонтія і хто такий сам Леонтій. Після таких роздумів він нагадав захмелілим товаришам, для чого вони направляються у Тріполь, і вдвох із трибуном пішов на пошуки воєначальника Леонтія.
Поблизу міста Іпатія та Феодула зустрів сам святий Леонтій. Він запитав у них, кого вони шукають. Ті ж відповіли, що ігемон дочив їм розшукати угодного богам хороброго воїна Леонтія. Почувши це, Святий запросив їх у свій дім і сказав, що Леонтій не друг богам, бо вірує в Іісуса Христа. При цьому святий пообіцяв показати їм його.
Після частування гостей Леонтій зізнався у тому, хто він такий, і Іпатій із Феодулом висловили бажання також бути християнами. Вони розповіли святому про чудесне зцілення Іпатія.

Коли Леонтій почув про це, то ліг хрестоподібно на землю і став молитовно просити Господа за трибуна та його воїна. Після його молитви на Іпатія та Феодула зійшов дощ зі світлої хмарини. В цей час Леонтій призвав ім’я Пресвятої Трійці, і таким чином трибун та воїн удостоїлися Святого Хрещення.

Леонтій прославив Бога, одягнув новохрещених у білий одяг та наказав носити перед ними свічі. Звістка про це викликала бунт серед язичників, однак вони не наважалися заподіяти зло святим до прибуття ігемона Адріана.
Коли ігемон наближався до Тріполя, йому доповіли про Леонтія, Іпатія та Феодула. Він наказав усіх трьох ув’язнити, а через день покликав їх до себе.
Святий Леонтій безбоязно назвав себе воїном Христовим і прославив перед ігемоном Істинного Бога. За це його побили та кинули в темницю.

Потім Адріан почав допитувати Іпатія та Феодула. Однак і вони виявилися непохитними у своїй вірі, за що їх нещадно катували. За наказом ігемона Іпатія стругали залізними кігтями, а Феодула нещадно били. Мученики ж мужньо терпіли тортури та молилися Богу.

Після великих мук їм відтяли мечем голови, а святі через свою вірність Богу удостоїлися від Нього небесної нагороди.
Потім до ігемона знову привели Леонтія. Нечестивий правитель обіцяв йому царські почесті та схиляв до ідолопоклонства. Однак воїн Христовий проявив твердість своєї віри і був вдруге побитий. Також його повішали на дереві й стали стругати залізними знаряддями; святий же молився Богу.

Ігемон побачив це і подумав, що мученик молиться їхнім богам, а тому наказав його зняти з дерева. Коли ж Леонтій сказав, що молився своєму Богу, щоб Він дав йому терпіння, то мучитель знову віддав його катам.

Святого повішали вниз головою, а до шиї прив’язали важкий камінь. Так мученик висів до вечора, а потім його знову ув’язнили в темниці. Там йому явився Ангел Божий, який сказав, що його послав Господь, щоб постійно перебувати з ним.
Наступного ранку святого втретє привели до ігемона, який пропонувати йому багатство та почесті. Однак мученик був непохитним і готовим перетерпіти за Христа будь-які муки. Правитель наказав бити його до смерті. Святого прив’язали до чотирьох колів та нещадно били. Під час цього катування Леонтій і віддав Господу свою душу.
Слава Богу вовіки. Амінь.