Пам’ять святого апостола Іуди

19 червня/2 липня Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола Іуди, брата Господнього по плоті.

Святий Іуда належав до числа 12-ти Апостолів Христових. Він був сином праведного Іосифа обручника і народився в Назареті. Через гріх маловір’я та небратолюбністі стосовно до Господа Іісуса Христа Іуда не наважувався називати себе братом Господнім, а називав себе рабом Христовим і братом Іакова, іншого сина Іосифа. Тому Апостол і став називатися Іудою Іаковлевим.

Про маловір’я  Іуди згадується в Євангелії від Іоанна, де говориться, що навіть брати Іісуса не вірували в Нього. Святий блаженний Феофілакт, говорячи про братів Іісуса Христа, має на увазі  саме дітей Іосифа.
Про небратолюбність Іуди розповідається в житії Іакова, брата Господнього. Коли Іосиф ділив землю між своїми дітьми від першої дружини, то хотів наділити й отрока Іісуса землею, однак ніхто, окрім Іакова, не прийняв Христа в долю. Тому Іаков і називається братом Господнім.
Євангеліст Матфій називає Іуду Левеєм та Фаддеєм. Слово «Леввей» означає «сердечний». Це говорить про те, що коли Іуда увірував, що Іісус Христос – Месія, то прикипів до Нього всім своїм серцем. Слово ж «Фаддей» означає «той, хто хвалить». Апостол Іуда постійно звеличував Христа та проповідував Його багатьом народам.
Відомо, що апостол Іуда проповідував християнство в Іудеї, Галілеї, Самарії, Ідумеї, Аравії, Сирії, Месопотамії. Під час проповідницьких трудів у Персії він написав своє Соборне Послання грецькою мовою. Причиною написання його було те, що серед християн з’явилися нечестиві люди, які коїли беззаконні та мерзенні справи.
Послання Іуди містить в собі догматичне й моральне вчення. Апостол говорить про таїнство Святої Трійці, про втілення Сина Божого, про майбутній Страшний Суд. Він застерігає від плотської нечистоти, гордині, хули, заздрості, ненависті та інших гріхів, повчає бути постійними в молитві, вірі та любові. Також святий радить берегти себе від єресі та говорить про те, що єретики загинуть, подібно до содомлян.

Святий Іуда наголошує, що для спасіння недостатньо вірувати в Христа, потрібно робити ще й добрі справи, які подобають християнину. Таким чином Апостол у своєму Посланні коротко розкриває великі істини.
Коли Іуда проповідував у Араратських краях, то навернув до істинної віри багатьох ідолопоклонників. Через це ідольські жерці повстали проти нього, схопили і віддали його на катування.

Зрештою, вони повішали святого на хресті та зранили стрілами на смерть.
Стосовно визначеного місця кончини Апостола у дослідників немає однієї думки. Згідно з місяцесловом імператора Василія, апостол Іуда проповідував у Месопотамії в місті Едессі, а потім пішов у місто Арат, де й прийняв мученицьку кончину.

За слов’янським прологом святий загинув на острові Арад, що у Фінікії. Вірменське ж передання повідомляє, що апостола Іуду прибили до хреста в Ормії у Великій Вірменії в 72 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.