День Різдва святого Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна

24 червня/7 липня Православна Церква святкує День Різдва святого Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна.

Святий Великий Іоанн Предтеча й Хреститель Господній був сином праведних Захарії та Єлисавети. Як зоря передує сонцю, так народження Іоанна Предтечі передувало народженню Господа і Спаса нашого Іісуса Христа.
Свята Єлисавета, що все життя була неплідною, народила Іоанна в старості, в тому віці, коли жіноча утроба взагалі нездатна давати потомство. Це чудо готувало людей до прийняття іншого, значно більшого чуда – народження Іісуса Христа від Діви. І в першому, і в другому випадку проявилася всемогутність Бога, з волі Якого відбулося надприродне народження.

Народження Іоанна Хрестителя принесло радість багатьом людям. Родичі, сусіди та знайомі Єлисавети раділи, що вона позбавилася ганьби бездітності. А люди, які давно очікували пришестя в світ Спасителя, раділи під впливом Духа Святого. Вони в чудесному народженні Предтечі бачили певне підтвердження того, що дочекаються жаданого Месії.

Коли на 8-й день після народження Іоанна в дім Захарії зібралися священники та родичі, щоб звершити обряд обрізання немовляти, то хотіли назвати його Захарією. Свята ж Єлисавета заперечила та наполягала на тому, щоб її сина назвали Іоанном.

Цього імені вона не могла почути від Захарії, який після явлення йому Ангела в Єрусалимському храмі повернувся додому німим. Будучи матір’ю й дружиною пророків, Єлисавета і сама була сповнена пророчого дару, що вперше проявився тоді, коли вона впізнала в Діві Марії, що прийшла до неї, Матір Божу.
Здивовані названим Єлисаветою іменем священники та родичі знаками запитали в Захарії, яке ім’я він хоче дати сину. Він же попросив дощечку і написав на ній, що ім’я йому – Іоанн. Одразу після цього до Захарії повернулася здатність говорити, і він прославив Бога. Це чудо сповнило страхом його очевидців, і чутка про нього поширилася по всій Іудеї.

Народився Хреститель Господній у місті Хевроні, де проживало священницький рід Аарона. Хеврон знаходився на відстані 8-годинного шляху від Єрусалима і через своє розташування на високих горах називався Вишнім градом.
Звістку про чудесне народження Іоанна почув і цар Ірод. Через якийсь час до нього прийшли волхви, які розшукували новонародженого Царя іудейського. Од страху втратити царську владу Ірод послав вбивць умертвити всіх немовлят чоловічої статі до 2-річного віку у Вифлеємі, а разом із ними й Іоанна у Хевроні.
Коли у Вифлеємі піднявся гвалт і повсюди лунали крики матерів, їх відголоски долітали до Хеврона, де швидко стала відомою причина неспокою. Тоді Єлисавета разом із дитям сховалася в горах пустелі й молилася до Бога про порятунок.

Там Господь явив нове чудо, оскільки за проханням Єлисавети розступилася кам’яна гора і сховала її з дитиною від воїнів, які наближалися до них.
Невдовзі після цього Ірод дізнався про те, що немовля Іоанна не вдалося розшукати. Тому він послав свого воїна до Захарії, який звершував служіння в Єрусалимському храмі, з вимогою віддати сина. Однак Захарія сказав, що не знає, де тепер Іоанн. Коли ж Іродові посланці прийшли до святого вдруге і нічого від нього не довідалися, то вбили його між церквою та вівтарем.

Тим часом Єлисавета з немовлям перебувала в утвореній в горі печері, біля якої чудесно забило джерело води і виросла фінікова пальма. Через сорок днів після смерті Захарії вона також спочила. Маленький Іоанн залишився жити сам у пустелі, де його годував Ангел Божий і охороняла десниця Всевишнього.
Слава Богу вовіки. Амінь.