День пам’яті преподобного Сампсона Гостинного

27 червня/10 липня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Сампсона Гостинного. 

Святий Сампсон був родом із Риму й народився в багатій та знатній сім’ї. Він здобув світську освіту та вивчив лікарське мистецтво. Крім того, преподобний розумів Святе Письмо та ревно займався читанням божественних книг. З допомогою Божої благодаті святий зцілював навіть безнадійно хворих.
Коли померли батьки преподобного, він успадкував велике багатство. Для того, щоб отримати нетлінні блага на Небесах, Сампсон почав щедро його роздавати бідним. Коли святий звільнився від своїх статків, він залишив собі лише одне вбрання й поселився в пустелі.

Згодом Господь привів преподобного у Константинополь. Там Сампсон приймав у свій убогий дім бідних та мандрівників, яким намагався якомога краще послужити. Хворим святий подавав чудесні зцілення, а отриманий від Господа дар звершення чудес приховував за лікарським мистецтвом.

Коли чутка про доброчесність Сампсона дійшла до Константинопольського Патріарха, то він призвав його до себе та висвятив на ієрея.

Одного разу дуже захворів імператор Юстиніан, що царював у 527 – 565 рр. До нього скликали найвправніші лікарі з усієї Греко-Римської імперії, однак надати допомогу вони йому так і не змогли. Тоді Юстиніан звернувся з ревною молитвою до Бога.

І ось, у сонному видінні він побачив сонм лікарів у світлому вбранні. Якийсь світосяйний юнак показував йому кожного лікаря та розповідав про нього. Коли юнак показав Юстиніану Сампсона, то сказав, що саме він, а не хтось інший, зцілить його від хвороби.

Це дуже підбадьорило царя, і він почав шукати мужа, якого бачив у видінні. Спочатку пошуки були марними, й Юстиніан засумував.

Однак згодом Сампсона привели до царських палат, і цар з великою радістю зустрів його. Він цілував преподобному руки і прикладав їх до своїх очей.

Святий же через це засмутився і сказав царю не принижувати себе та не вводити його в гріх гордині. Потім Сампсон приклав руку до хворого місця на царському тілі, й цар одразу відчув полегшення своєї хвороби.

Невдовзі Юстиніан повністю одужав і, щоб віддячити святому, почав пропонувати йому багаті дари. Проте Сампсон відмовився від них і натомість попросив імператора спорудити біля його убогого житла будинок для немічних та мандрівників. За проханням святого невдовзі збудовали лікарню та притулок.
Упродовж багатьох років преподобний постійно лікував хворих та прислуговував мандрівникам. У таких трудах він досягнув глибокої старості. Перед своєю смертю святий трохи похворів, а потім із миром та радістю відійшов до Господа. Чесна кончина преподобного Сампсона настала в 530 році. Його тіло поховали в церкві мученика Мокія.
Хоча душа святого і переселилася в Небесні обителі, він не залишив людей своєю благодатною допомогою.
Так, одного разу в Константинополі сталася пожежа. Коли вогонь дійшов до притулку Сампсона й оточив його з усіх сторін, то зовсім не торкнувся до нього. В цей час люди бачили Святого, який обходив огорожу й із гнівом відсторонював полум’я. Невдовзі після цього раптом почалася злива, яка загасила пожежу.

Якось захворів шанований чоловік Феодорит. Він пошкодив суглоб на нозі й від сильного болю не міг ні їсти, ні пити, ні говорити, ні спати. Попри все хворий ревно просив допомоги у Бога та Його угодника Сампсона. На третю ніч Феодорит побачив біля своєї постелі Святого, який доторкнувся до його пошкодженої ноги та зцілив її.

Згодом захворів інший відомий чоловік на ім’я Лев. Він пошкодив ногу до кам’яної стіни, коли їхав на коні. З кожним днем його хвороба посилювалася, а лікарі вже мали робити йому пускання крові.

Тоді вищезгаданий Феодорит побачив у видінні святого Сампсона і ще двох мужів, які входили в дім Лева. Він розмовляв із ними, й мужі сказали, що в п’ятницю зцілять хворого вельможу. Про своє видіння Феодорит розповів хворому, і той не дозволив лікарям лікувати себе, а в п’ятницю дійсно одужав.

Від гробу преподобного Сампсона витікало цілюще миро. Не раз згаданий Лев помазувався ним та отримував благодатну допомогу. Тому він опікувався притулком святого і подавав туди від свого майна все потрібне.

Недбалих начальників свого притулку Преподобний напоумлював тілесними покараннями. Коли ж вони усвідомлювали свою провину та каялися у гріхах, Сампсон їх чудесно зцілював.
По молитвах святого в славу Божу звершилося ще багато інших чудес.
Слава Богу вовіки. Амінь.